Isaiah 58
1 Give a roar from the throat! Don't hold back! Shout out like a trumpet! Announce to my people how rebellious they are; denounce to the descendants of Jacob their sins.
Кричи на все горло, не стри́муйсь, свій голос повищ, мов у сурму́, й об'яви́ ти наро́дові Моєму про їхній пере́ступ, а до́мові Якова — їхні гріхи́!
2 Every day they come to me, pleased to know my ways as if they were a nation that does what is right and follow the laws of their God! They ask me to treat them right; they like to be close to their God.
Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога:
3 “Didn't you see that we fasted?” they ask. “Didn't you notice how we denied ourselves?” That's because whenever you fast you still do whatever you want, and you treat your workers badly.
„На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете!
4 Can't you see that when you're fasting you quarrel and argue, and end up having a vicious fist-fight? When you fast like this you can't expect your prayers to be heard on high!
Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́!
5 Is this the kind of fast I want when people act out their humility by bowing their heads down like a reed and by lying around in sackcloth and ashes? Is that what you call a fast, a day the Lord appreciates?
Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа?
6 No, this is the fast I want: set free those who have been unjustly imprisoned, untie the cords of the yoke used to burden people, set free those who are oppressed, and get rid of every form of abuse.
Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти?
7 Share your food with the hungry, take the poor and homeless into your house. When you see people naked, give them clothes, and don't reject your own relatives.
Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного?
8 Then your light will shine out like the dawn, and you will be healed quickly; your salvation will go before you, and the glory of the Lord will go behind you.
Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою!
9 Then when you call, the Lord will answer; when you cry out for help, the Lord will say, “I'm here.” If you get rid of oppression among you, if you stop pointing the finger and slandering others,
Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го,
10 if you dedicate yourselves to helping the hungry and give the poor what they need, then your light will shine out in the darkness, and your night will be like the sun at noon.
і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане,
11 The Lord will always lead you; he will give you all you need in you in a desolate land; he will make you strong again. You will be like a well-watered garden, like a spring that never runs dry.
і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють!
12 Some among you will rebuild the ancient ruins; you will restore generations-old foundations. You will be called the Repairer of the Break in the Wall, the Restorer of Life's Pathways.
І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“!
13 If you make sure you don't break the Sabbath by doing whatever you please on my holy day, if you say the Sabbath brings you pleasure and the Lord's day is to be honored, and if you honor it by leaving aside your own ways, by not doing whatever you please, and by avoiding everyday chatting,
Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́, щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, —
14 then you'll find the Lord is the one who truly makes you happy, and I will give you high positions on the earth and give you what I promised to Jacob, your forefather. I, the Lord, have spoken.
тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце!
