< Isaiah 26 >
1 At that time, this will be the song that is sung in the land of Judah: “Ours is a strong city! Its walls and defenses are our salvation!
Того дня заспівають у Юдинім кра́ї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасі́ння за мури й примурки.
2 Open the gates so the nation who follows the right can come in, the nation that stays faithful.
Відчиняйте воро́та, і хай вві́йде люд праведний, хто вірність хоронить!
3 You will keep in complete peace those who keep their minds focused on you, because they trust in you.
Думку, опе́рту на Тебе, збереже́ш Ти у повнім споко́ї, бо на Тебе наді́ю вона поклида́є.
4 Trust in the Lord forever, for the Lord God is the eternal Rock.
Надійтеся за́вжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна тверди́ня!
5 He brings down those who live so high and mighty; he demolishes the proud city with its high walls, bringing it down to the ground, into the dust.
Бо зни́зив Він тих, хто заме́шкує на висоті́, неприступне те місто — пони́зив його, Він пони́зив його до землі, повали́в аж у по́рох його!
6 The poor tread it underfoot; the oppressed walk on top of it.
Його топче нога, — но́ги вбогого, сто́пи нужде́нних.
7 You God, do what is right, and you straighten out the way for those who live right; you smooth out their path.
Про́ста дорога для праведного, путь праведного Ти вирі́внюєш.
8 Yes, we follow your instructions, Lord, we put our hope in you. What we most want is to remember you and your wonderful character.
І на дорозі суді́в Твоїх, Господи, маємо надію на Те́бе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожада́ння моєї душі, —
9 I look for you in the night; deep inside me I long for you. When your laws are shown to the earth, then the people of the world learn what is right.
за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозара́нку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то ме́шканці світу навчаються правди!
10 Though grace is shown to the wicked, they don't learn to do right. Even in a country where people do what's right, they continue to do evil and they don't think about how great the Lord is.
Хоч буде безбожний поми́луваний, то проте́ справедливости він не навчи́ться: у краю́ правоти́ він чинитиме лихо, а вели́чности Господа він не побачить!
11 Lord, you are holding your hand up, but they don't see it. Let them see your passionate commitment for your people, and be embarrassed; may the fire reserved for your enemies destroy them!
Господи, підняла́ся рука Твоя ви́соко, та не бачать вони! Нехай же побачать горли́вість Твою до наро́ду, і нехай посоро́мляться, хай огонь пожере́ ворогів твоїх!
12 Lord, you give us peace and prosperity; everything we've achieved you have done for us.
Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти докона́в!
13 Lord our God, there have been other lords besides you who have ruled us, but you are the only one we worship.
Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Те́бе, та тільки Тобою ми згадуємо Йме́ння Твоє.
14 They are dead, they will not live again; they will not rise from the grave. Lord, you punished them and destroyed them—even wiping out every memory about them.
Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому́ Ти наві́дав та ви́губив їх, і зате́р всяку зга́дку про них.
15 You have made the nation grow, Lord, you have made the nation grow. You have expanded our borders of the land, and we honored you.
Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув.
16 Lord, when we were suffering we came to you, pouring out our prayers like whispers as you disciplined us.
Господи, в го́рі шукали Тебе́, шепіт проха́ння лили́, коли Ти їх карта́в.
17 Just as a pregnant woman giving birth tosses about and cries out in pain, that's what we were like in your presence, Lord.
Як жінка вагі́тна до по́роду збли́жується, в своїх болях тремти́ть та кричи́ть, — так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
18 However, even though we became pregnant and we tossed about in pain, we gave birth to nothing but air. We did not bring about the salvation of the earth, and the people of the world have not become alive.
ми були вагітни́ми та ко́рчилися з бо́лю, немов би роди́ли ми вітер, ми спасі́ння землі не вчинили, і ме́шканці все́́світу не народи́лись.
19 But those who died in you, Lord, will live! Their bodies will rise again! Wake up, and sing for joy, you people sleeping in the dust, for the dew you receive is like the dew of the morning giving life to those in the grave.
Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому́ пробуді́ться й співайте, ви ме́шканці по́роху, бо роса Твоя — це роса зці́лень, і земля ви́кине мертвих!
20 My people, go inside your homes and close your doors behind you. Hide there for a little while until the fury has passed.
Іди, мій наро́де, ввійди до поко́їв своїх, і свої двері замкни́ за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість пере́йде!
21 Watch out! The Lord is coming from where he lives to punish the people of the earth for their sins. The earth will reveal the blood that has been shed on it; the earth won't hide those who have been killed any no longer.”
Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!