Genesis 21
1 The Lord came to help Sarah as he'd said he would. The Lord did for Sarah what he'd promised.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 She became pregnant and had a son for Abraham when he was old, at the exact time God said she would.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 Abraham named their son Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 Abraham circumcised him when Isaac was eight days old, following God's command.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Abraham was 100 when Isaac was born.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Sarah declared, “God has made me laugh, and all those who hear about this will laugh with me.”
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 She also said, “Would anyone have announced to Abraham that Sarah was going to have children to nurse? But now I have had a son for Abraham even when he was old!”
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 The baby grew up, and on the day Isaac was weaned Abraham held a large feast.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 But Sarah noticed that Ishmael, Hagar the Egyptian's son she'd had for Abraham, was making fun of Isaac.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 So she went to Abraham and told him, “You have to get rid of this slave woman and this son of hers! A slave woman's son is not going to be one of your heirs and inherit together with my son Isaac!”
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 Abraham felt very bad about it because Ishmael was his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 But God told Abraham, “Don't feel bad about the boy and the slave woman. Do whatever Sarah tells you, because it's through Isaac that your descendants will be counted.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 Don't worry—I will also make the son of the slave woman into a nation because he's your son.”
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 Abraham got up early the next morning. He packed up some food and a skin of water which he gave to Hagar, putting them on her shoulder. Then he sent her and the boy away. She left and wandered through the Desert of Beersheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 When the water ran out, she left the boy under one of the bushes.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 She went and sat down some way off, a few hundred yards away, saying, “I can't bear to watch my son die!” As she sat down she burst into tears.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 God heard the boy's cries, and the angel of God called to Hagar from heaven and asked her, “What's the matter, Hagar? Don't be afraid! God has heard the boy crying from where he is.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Get up, go over and help the boy up, and encourage him, for I will make him into a great nation.”
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 God opened her eyes and she saw a well nearby. She went and filled the skin with water and gave the boy a drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 God blessed Ishmael and he grew up, living in the desert. He became a skilled archer.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 He lived in the Desert of Paran. His mother chose a wife for him from the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 Around this time Abimelech came with Phicol, the commander of his army, to see Abraham. “God blesses you in everything you do,” Abimelech said.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 “So swear to me right here and now that you won't betray me, my children, or my descendants. In the same way I've proved I'm trustworthy to you, do the same to me and my country where you're currently living.”
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 “I so swear,” Abraham replied.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 Then Abraham raised an issue with Abimelech of a well that Abimelech's servants had taken by force.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 “I don't know who did this, and you didn't mention it before. I haven't heard anything about it until today,” Abimelech responded.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 Then Abraham gave Abimelech some of his sheep and cattle, and the two of them made an agreement.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 Abraham also separated out seven female lambs from the flock.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 “What are these seven female lambs for that you've separated from the flock?” Abimelech asked.
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 “I'm giving you these seven female lambs in return for your admission that I dug this well,” Abraham replied.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 That's why he called the place Beersheba, because the two of them swore and oath to each other.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 After making the agreement at Beersheba, Abimelech and Phicol the commander of his army left and went home to the country of the Philistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba and there he worshiped the Lord, the Eternal God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 Abraham lived in the country of the Philistines for a long time.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.
