Ecclesiastes 3
1 Everything has its own time—a time for all that happens here:
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
2 A time of birth, and a time of death. A time of planting, and a time of harvest.
час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,
3 A time of killing, and a time of healing. A time of tearing down, and a time of building up.
час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
4 A time of crying, and a time of laughing. A time of mourning, and a time of dancing.
час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,
5 A time of throwing away stones, and a time of gathering up stones. A time of embracing, and a time of avoiding embracing.
час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,
6 A time of searching, and a time of giving up searching. A time of keeping, and a time of throwing away.
час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,
7 A time of tearing, and a time of mending. A time of keeping quiet, a time of speaking up.
час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
8 A time of loving, and a time of hating. A time of warfare, and a time of peace.
час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!
9 So what do you get for all your hard work?
Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?
10 I have examined what God gives us to do.
Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,
11 Everything God does is beautifully timed, and even though he has also placed the idea of eternity in our minds, we can't fully understand what God does from beginning to end.
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
12 I concluded that there's nothing better than being happy and looking for the good in life.
Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.
13 In addition everyone should eat and drink and enjoy their work—this is God's gift to us.
I отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!
14 I also concluded that everything God does lasts forever: nothing can be added to it or taken away from it. God acts in this way so that people may stand in awe of him.
Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 Whatever was, is; and whatever will be, has been, and God examines the whole of time.
Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!
16 I also observed that here on earth there was evil even in the place where there was supposed to be justice; even where things were meant to be right, there was evil.
І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.
17 But then I thought to myself, “Ultimately God will judge both those who do right and those who do wrong, and every deed and action, at the appointed time.”
Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.
18 I also thought to myself, “Regarding what happens to human beings—God proves to us that we're no better than animals.”
Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,
19 For what happens to human beings is the same as what happens to animals—in the same way one dies, the other dies too. They all have the breath of life—so regarding any advantage human beings have over animals, there is none. Definitely this is very hard to understand!
бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!
20 They all end up in the same place—they all came from dust, and they all return to dust.
Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.
21 Who really knows whether the breath of life of human beings goes up above, and the breath of life of animals goes down below to the earth?
Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?
22 So I concluded that there's nothing better than for people to enjoy their work. This is what we are meant to do. For who can bring anyone back from the dead to show them what will happen after they die?
І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?
