Ecclesiastes 10
1 Dead flies can make perfumed oil smell bad. Likewise a little foolishness outweighs great wisdom and honor.
Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.
2 The mind of the wise person chooses the right side, but the mind of the fool goes left!
Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.
3 Just the way that fools walk down the road shows they have no sense, making clear to everyone their stupidity.
Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
4 If your superior gets angry with you, don't give up and leave. If you stay calm even bad mistakes can be resolved.
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
5 I also realized there's another evil here on earth: rulers make a big mistake
Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:
6 when they put fools in high positions, while those who are richly qualified are put in low positions.
на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!
7 I've seen slaves riding on horseback, while princes walk on the ground like slaves.
Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.
8 If you dig a pit, you could fall in. If you knock down a wall, you could be bitten by a snake.
Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.
9 If you quarry stone, you could be injured. If you split logs, you could be hurt.
Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.
10 If your ax is blunt and you don't sharpen it, you have to use a lot more force. Conclusion: being wise brings good results.
Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!
11 If the snake bites the snake charmer before it's charmed, there's no benefit to the snake charmer!
Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.
12 Wise words are beneficial, but fools destroy themselves by what they say.
Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:
13 Fools begin by saying foolish things, and end up talking evil nonsense.
поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.
14 Fools talk on and on, however no one knows what's going to happen, so who can say what the future holds?
Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
15 Work makes fools so worn out they can't achieve anything.
Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
16 You're in trouble if the king of your country is young, and if your leaders are busy feasting from early morning.
Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!
17 You're fortunate if your king comes from a noble family, and your leaders feast at the proper time to give themselves energy, and not to get drunk.
Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!
18 Lazy people let their roofs collapse; idle people don't repair their leaky houses.
Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.
19 A good meal brings pleasure; wine makes life pleasant; money provides for all needs.
Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.
20 Don't talk badly about the king, not even in your thoughts. Don't talk badly about leaders, even in the privacy of your bedroom. A bird may hear what you say and fly away to tell them.
Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.
