Acts 15
1 Then some men arrived from Judea who started teaching the believers, “Unless you're circumcised according to the rules set down by Moses, you can't be saved.”
І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2 Paul and Barnabas had many arguments and debates with them. So Paul and Barnabas and some others were appointed to go to Jerusalem and talk to the apostles and leaders there about this issue.
Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3 The church sent them on their way, and as they traveled through Phoenicia and Samaria, they explained how foreigners were being converted, which made all the believers very happy.
Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4 When they arrived in Jerusalem they were welcomed by the church members, the apostles, and the elders. They explained everything God had done through them.
Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5 But they were opposed by some of the believers who belonged to the Pharisee faction. They said, “These converts have to be circumcised, and instructed to observe the law of Moses.”
Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6 The apostles and elders met together to discuss the issue.
І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7 After much debate, Peter stood up and said to them, “Brothers, you know that some time ago God chose me from among you so that the foreigners could hear the message of good news and trust in Jesus.
Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8 God, who knows thewhat we're thinking, has shown that he accepts them, giving them the Holy Spirit just as he did to us.
І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9 He doesn't make any distinction between us and them—he cleansed their thoughts as they trusted in him.
і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10 So why do you want to oppose God and put a burden on the believers that our fathers weren't able to bear, and we can't either?
Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.
11 We're convinced that we're saved through the grace of the Lord Jesus, in the same way they are.”
Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Everyone listened attentively to Barnabas and Paul as they explained the miraculous signs that God had performed through them among the foreigners.
Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 After they had finished speaking, James spoke up, saying, “Brothers, listen to me.
Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Simon has described how God first revealed his concern for the foreigners by taking from them a people committed to him.
Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 This is in accordance with the words of the prophets, as it's written,
З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16 ‘In the future I will return, and I will rebuild the fallen house of David; I will rebuild its ruins and set it straight.
Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17 I will do this so that those who are left may come to the Lord, including the foreigners who call on my name.
щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
Звісні од віку Богові всі діла Його. (aiōn g165)
19 So my decision is that we shouldn't make it difficult for foreigners who turn to God.
То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20 We should write to them and tell them to avoid food sacrificed to idols, sexual immorality, meat of animals that have been strangled, and from consuming blood.
а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21 For the law of Moses has been taught in every town for a long, long time—it's read in the synagogues every Sabbath.”
Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22 Then the apostles and elders, together with the whole church, decided it would be good to choose some representatives and send them to Antioch with Paul and Barnabas. They chose Judas Barsabbas and Silas, leaders among the brothers,
Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,
23 and sent them with this letter: “Greetings from us, the apostles and elders and brothers, to the non-Jewish brothers in Antioch, Syria, and Cilicia:
написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24 We have heard that some from our group have confused you with their teachings, causing you trouble. We certainly didn't tell them to do this!
Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25 So we have agreed to choose some representatives and send them to you together with our much-loved brothers Barnabas and Paul,
то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26 who have risked their lives for the name of our Lord Jesus Christ.
людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27 So we are sending to you Judas and Silas who can verbally confirm what we're saying.
Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28 It seemed best to the Holy Spirit and to us not to place on you any heavier burden than these important requirements.
Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29 You should avoid: anything sacrificed to idols; blood; meat from strangled animals; and sexual immorality. You will do well to observe these requirements. God bless you.”
щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30 The men were sent on their way to Antioch. When they arrived they called everybody together and delivered the letter.
Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31 After they had read it, the people were so happy for the encouraging message.
Прочитавши ж (ті), зраділи від сього потїшення.
32 Judas and Silas, who were also prophets, encouraged the brothers, explaining many things, and strengthening them.
Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33 After spending some time there they were sent back by the brothers with their blessing to the believers in Jerusalem.
Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
Зводив же Сила зостатись там.
35 But Paul and Barnabas stayed in Antioch, teaching and proclaiming the word of God along with many others.
Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36 Some time later Paul said to Barnabas, “Let's go back and visit the believers in every town where we shared the word of the Lord, and see how they're doing.”
По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всіх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37 Barnabas planned to take along John Mark too.
Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38 But Paul didn't think it was a good idea to take him with them, since he'd left them in Pamphylia and hadn't continued working with them.
Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.
39 They had such a strong disagreement that they separated. Barnabas took Mark with him and sailed to Cyprus.
Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
40 Paul chose Silas, and as they left, the believers committed them to the grace of the Lord.
Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
41 Paul traveled through Syria and Cilicia, encouraging the churches there.
і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
