2 Chronicles 33
1 Manasseh was twelve when he became king, and he reigned in for Jerusalem fifty-five years.
Манасі́я був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдеся́т і п'ять літ.
2 He did evil in the Lord's sight by following the disgusting religious practices of the nations that the Lord had driven out before the Israelites.
І робив він лихе́ в Господніх оча́х, за поганською гидо́тою тих наро́дів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.
3 He rebuilt the high places that his father Hezekiah had destroyed, and he made altars for the Baals and set up Asherah poles. He worshiped the sun, moon, and stars and served them.
І він зно́ву побудував па́гірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставля́в же́ртівники для Ваалів, і поробив Аста́рти, і вклонявся всім небе́сним си́лам, і служив їм.
4 He built altars in the Lord's Temple, about which the Lord had said, “I shall be honored in Jerusalem forever.”
І побудував він же́ртівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: „В Єрусалимі буде Ім'я́ Моє навіки!“
5 He built these altars to worship the sun, moon, and stars in both courtyards of the Lord's Temple.
І побудував він же́ртівники для всіх небесних сил на обох подві́р'ях Господнього дому.
6 He sacrificed his children by burning them to death in the Valley of Ben-hinnom. He practiced sorcery, divination, and witchcraft, and visited mediums and spiritists. He did a great deal of evil in the Lord's sight, making him angry.
І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановля́в викликувачів ду́хів померлих і ду́хів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гніви́ти Його.
7 He took a pagan idol he had made and set it up in God's Temple, about which God had told David and his son Solomon, “I will be honored forever in this Temple and in Jerusalem, which I have chosen from all the tribes of Israel.
І поставив він рі́заного бовва́на, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: „У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я́ Своє навіки!
8 If the Israelites are careful to follow everything I have instructed them to do—all the laws, commandments, and regulations, given through Moses—then I will not make them leave the land I granted your forefathers.”
І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батька́м, якщо тільки вони бу́дуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Зако́н, і устави, і постанови, дані через Мойсея“.
9 But Manasseh seduced Judah and the people of Jerusalem, leading them to commit even worse sins than the nations the Lord had destroyed before Israelites.
Та Манасі́я робив блудли́вими Юдею та ме́шканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.
10 The Lord warned Manasseh and his people, but they ignored him.
І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.
11 So the Lord sent the armies of Assyria with their commanders to attack them. The Assyrians captured Manasseh, put a hook through his nose, put bronze shackles on him, and took him away to Babylon.
І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопи́ли Манасію на по́від, і скували його мідяни́ми кайда́нами та й повели́ його до Вавило́ну.
12 In his misery, asked the Lord God for help, repenting for his arrogance before the God of his forefathers.
А як був він ути́скуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокори́вся перед лицем Бога своїх батьків.
13 He prayed and prayed, and the Lord listened to his pleadings, so the Lord brought Manasseh back to Jerusalem and to his kingdom. Then Manasseh was convinced that the Lord is God.
І молився він до Нього, і Він був убла́ганий, і вислухав блага́ння його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь — Він Бог!
14 After this, Manasseh rebuilt the outer wall of the City of David from west of Gihon in the valley to the Fish Gate, and around the hill of Ophel, and made it much higher. He also assigned army commanders to all the fortified towns of Judah.
По цьому збудував він зо́внішній мур для Давидового Міста на за́хід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже ви́соко підняв його. І понаставля́в він військо́вих зверхників по всіх укрі́плених містах Юдеї.
15 He disposed of the foreign gods and the idol from the Lord's Temple, together with all the altars he had built on the Temple hill and in Jerusalem, throwing all of them outside the city.
І повикида́в він чужих богі́в та подобу бовва́на з Господнього дому, і всі же́ртівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
16 Then he restored the altar of the Lord, and sacrificed friendship offerings and thank offerings on it, and he instructed Judah to worship the Lord, the God of Israel.
І збудував він Господнього же́ртівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господе́ві, Богові Ізраїлевому.
17 But the people still sacrificed on the high places, but only to the Lord their God.
Але народ прино́сив жертви ще на па́гірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.
18 The rest of what Manasseh did, along with his prayer to his God and what he was told by the seers who spoke on the Lord's behalf are recorded in the Book of the Kings of Israel.
А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорли́вців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, — ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
19 His prayer and how God answered him, as well as all his sins and unfaithfulness, and where he built high places and set up Asherah poles and idols before he admitted he was wrong, are recorded in the Records of the Seers.
А молитва його, і як Він був убла́ганий, і ввесь його гріх та його спроневі́рення, і місця́, що побудував на них па́гірки й поставив Аста́рти та бовва́ни перед своїм упоко́ренням, — ось вони описані в словах його прозорли́вців.
20 Manasseh died and was buried at his palace. His son Amon took over as king.
І спочив Манасія з батька́ми своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амо́н.
21 Amon was twenty-two when he became king, and he reigned in Jerusalem for two years.
Амон був віку двадцяти́ й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.
22 He did evil in the Lord's sight just as his father Manasseh had. Amon worshiped and sacrificed to all the idols his father Manasseh had made.
І робив він зло в Господніх оча́х, як робив його батько Манасі́я. А всім бовва́нам, яких наробив його ба́тько Манасія, Амо́н прино́сив жертви та служив їм.
23 However, he did not admit his pride before the Lord as his father Manasseh had done—in fact Amon made his guilt even worse.
І не впокори́вся він перед Господнім лице́м, як упокори́вся був його батько Манасія, і він, Амон, побільши́в провину.
24 Then Amon's officials plotted against him and killed him in his palace.
І змо́вилися раби його на нього, і забили його в його домі.
25 But the people of the land killed everyone who had plotted against King Amon, and they made his son Josiah king.
Та наро́д Краю перебив усіх змо́вників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосі́ю.
