Psalms 77
1 Unto the end, for Idithun, a psalm of Asaph. I cried to the Lord with my voice; to God with my voice, and he gave ear to me.
Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!
2 In the day of my trouble I sought God, with my hands lifted up to him in the night, and I was not deceived. My soul refused to be comforted:
В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:
3 I remembered God, and was delighted, and was exercised, and my spirit swooned away.
згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)
4 My eyes prevented the watches: I was troubled, and I spoke not.
Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.
5 I thought upon the days of old: and I had in my mind the eternal years.
Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,
6 And I meditated in the night with my own heart: and I was exercised and I swept my spirit.
свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:
7 Will God then cast off for ever? or will he never be more favourable again?
Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?
8 Or will he cut off his mercy for ever, from generation to generation?
Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?
9 Or will God forget to shew mercy? or will he in his anger shut up his mercies?
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)
10 And I said, Now have I begun: this is the change of the right hand of the most High.
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
11 I remembered the works of the Lord: for I will be mindful of thy wonders from the beginning.
Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,
12 And I will meditate on all thy works: and will be employed in thy inventions.
і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!
13 Thy way, O God, is in the holy place: who is the great God like our God?
Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?
14 Thou art the God that dost wonders. Thou hast made thy power known among the nations:
Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,
15 With thy arm thou hast redeemed thy people the children of Jacob and of Joseph.
Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)
16 The waters saw thee, O God, the waters saw thee: and they were afraid, and the depths were troubled.
Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.
17 Great was the noise of the waters: the clouds sent out a sound. For thy arrows pass:
Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.
18 The voice of thy thunder in a wheel. Thy lightnings enlightened the world: the earth shook and trembled.
Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!
19 Thy way is in the sea, and thy paths in many waters: and thy footsteps shall not be known.
Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.
20 Thou hast conducted thy people like sheep, by the hand of Moses and Aaron.
Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.
