Psalms 77
1 Unto the end, for Idithun, a psalm of Asaph. I cried to the Lord with my voice; to God with my voice, and he gave ear to me.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In the day of my trouble I sought God, with my hands lifted up to him in the night, and I was not deceived. My soul refused to be comforted:
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 I remembered God, and was delighted, and was exercised, and my spirit swooned away.
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 My eyes prevented the watches: I was troubled, and I spoke not.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 I thought upon the days of old: and I had in my mind the eternal years.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 And I meditated in the night with my own heart: and I was exercised and I swept my spirit.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Will God then cast off for ever? or will he never be more favourable again?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Or will he cut off his mercy for ever, from generation to generation?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Or will God forget to shew mercy? or will he in his anger shut up his mercies?
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 And I said, Now have I begun: this is the change of the right hand of the most High.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 I remembered the works of the Lord: for I will be mindful of thy wonders from the beginning.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 And I will meditate on all thy works: and will be employed in thy inventions.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Thy way, O God, is in the holy place: who is the great God like our God?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Thou art the God that dost wonders. Thou hast made thy power known among the nations:
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 With thy arm thou hast redeemed thy people the children of Jacob and of Joseph.
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 The waters saw thee, O God, the waters saw thee: and they were afraid, and the depths were troubled.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Great was the noise of the waters: the clouds sent out a sound. For thy arrows pass:
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 The voice of thy thunder in a wheel. Thy lightnings enlightened the world: the earth shook and trembled.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Thy way is in the sea, and thy paths in many waters: and thy footsteps shall not be known.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Thou hast conducted thy people like sheep, by the hand of Moses and Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
