Psalms 73
1 A psalm for Asaph. How good is God to Israel, to them that are of a right heart!
Псалом Аса́фів.
2 But my feet were almost moved; my steps had well nigh slipped.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 Because I had a zeal on occasion of the wicked, seeing the prosperity of sinners.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 For there is no regard to their death, nor is there strength in their stripes.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They are not in the labour of men: neither shall they be scourged like other men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride hath held them fast: they are covered with their iniquity and their wickedness.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 Their iniquity hath come forth, as it were from fatness: they have passed into the affection of the heart.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They have thought and spoken wickedness: they have spoken iniquity on high.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They have set their mouth against heaven: and their tongue hath passed through the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 Therefore will my people return here and full days shall be found in them.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 And they said: How doth God know? and is there knowledge in the most High?
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Behold these are sinners; and yet abounding in the world they have obtained riches.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 And I said: Then have I in vain justified my heart, and washed my hands among the innocent.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 And I have been scourged all the day; and my chastisement hath been in the mornings.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I said: I will speak thus; behold I should condemn the generation of thy children.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 I studied that I might know this thing, it is a labour in my sight:
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 Until I go into the sanctuary of God, and understand concerning their last ends.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 But indeed for deceits thou hast put it to them: when they were lifted up thou hast cast them down.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How are they brought to desolation? they have suddenly ceased to be: they have perished by reason of their iniquity.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 As the dream of them that awake, O Lord; so in thy city thou shalt bring their image to nothing.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 For my heart hath been inflamed, and my reins have been changed:
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 And I am brought to nothing, and I knew not.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 I am become as a beast before thee: and I am always with thee.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 Thou hast held me by my right hand; and by thy will thou hast conducted me, and with thy glory thou hast received me.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 For what have I in heaven? and besides thee what do I desire upon earth?
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 For thee my flesh and my heart hath fainted away: thou art the God of my heart, and the God that is my portion for ever.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 For behold they that go far from thee shall perish: thou hast destroyed all them that are disloyal to thee.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 But it is good for me to adhere to my God, to put my hope in the Lord God: That I may declare all thy praises, in the gates of the daughter of Sion.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
