< Psalms 56 >
1 Unto the end, for a people that is removed at a distance from the sanctuary for David, for an inscription of a title (or pillar) when the Philistines held him in Geth. Have mercy on me, O God, for man hath trodden me under foot; all the day long he hath afflicted me fighting against me.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 My enemies have trodden on me all the day long; for they are many that make war against me.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 From the height of the day I shall fear: but I will trust in thee.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 In God I will praise my words, in God I have put my trust: I will not fear what flesh can do against me.
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 All the day long they detested my words: all their thoughts were against me unto evil.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They will dwell and hide themselves: they will watch my heel. As they have waited for my soul,
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 For nothing shalt thou save them: in thy anger thou shalt break the people in pieces, O God,
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 I have declared to thee my life: thou hast set my tears in thy sight, As also in thy promise.
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Then shall my enemies be turned back. In what day soever I shall call upon thee, behold I know thou art my God.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 In God will I praise the word, in the Lord will I praise his speech.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God have I hoped, I will not fear what man can do to me.
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 In me, O God, are vows to thee, which I will pay, praises to thee:
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 Because thou hast delivered my soul from death, my feet from falling: that I may please in the sight of God, in the light of the living.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?