Psalms 41
1 Unto the end, a psalm for David himself. Blessed is he that understandeth concerning the needy and the poor: the Lord will deliver him in the evil day.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
2 The Lord preserve him and give him life, and make him blessed upon the earth: and deliver him not up to the will of his enemies.
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
3 The Lord help him on his bed of sorrow: thou hast turned all his couch in his sickness.
На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
4 I said: O Lord, be thou merciful to me: heal my soul, for I have sinned against thee.
Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 My enemies have spoken evils against me: when shall he die and his name perish?
Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
6 And if he came in to see me, he spoke vain things: his heart gathered together iniquity to itself. He went out and spoke to the same purpose.
А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
7 All my enemies whispered together against me: they devised evils to me.
Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
8 They determined against me an unjust word: shall he that sleepeth rise again no more?
„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
9 For even the man of peace, in whom I trusted, who ate my bread, hath greatly supplanted me.
Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
10 But thou, O Lord, have mercy on me, and raise me up again: and I will requite them.
Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
11 By this I know, that thou hast had a good will for me: because my enemy shall not rejoice over me.
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
12 But thou hast upheld me by reason of my innocence: and hast established me in thy sight for ever.
А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
13 Blessed by the Lord the God of Israel from eternity to eternity. So be it. So be it.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
