Psalms 37
1 A psalm for David himself. Be not emulous of evildoers; nor envy them that work iniquity.
Давидів.
2 For they shall shortly wither away as grass, and as the green herbs shall quickly fall.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Trust in the Lord, and do good, and dwell in the land, and thou shalt be fed with its riches.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Delight in the Lord, and he will give thee the requests of thy heart.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Commit thy way to the Lord, and trust in him, and he will do it.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 And he will bring forth thy justice as the light, and thy judgment as the noonday.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Be subject to the Lord and pray to him Envy not the man who prospereth in his way; the man who doth unjust things.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Cease from anger, and leave rage; have no emulation to do evil.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 For the evildoers shall be cut off: but they that wait upon the Lord shall inherit the land.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 For yet a little while, and the wicked shall not be: and thou shalt seek his place, and shalt not find it.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 But the meek shall inherit the land, and shall delight in abundance of peace.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 The sinner shall watch the just man: and shall gnash upon him with his teeth.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 But the Lord shall laugh at him: for he foreseeth that his day shall come.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 The wicked have drawn out the sword: they have bent their bow. To cast down the poor and needy, to kill the upright of heart.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Let their sword enter into their own hearts, and let their bow be broken.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Better is a little to the just, than the great riches of the wicked.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 For the arms of the wicked shall be broken in pieces; but the Lord strengtheneth the just.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 The Lord knoweth the days of undefiled; and their inheritance shall be for ever.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 They shall not be confounded in the evil time; and in the days of famine they shall be filled:
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Because the wicked shall perish. And the enemies of the Lord, presently after they shall be honoured and exalted, shall come to nothing and vanish like smoke.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 The sinner shall borrow, and not pay again; but the just sheweth mercy and shall give.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 For such as bless him shall inherit the land: but such as curse him shall perish.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 With the Lord shall the steps of a man be directed, and he shall like well his way.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 When he shall fall he shall not be bruised, for the Lord putteth his hand under him.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 I have been young, and now am old; and I have not seen the just forsaken, nor his seed seeking bread.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 He sheweth mercy, and lendeth all the day long; and his seed shall be in blessing.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Decline from evil and do good, and dwell for ever and ever.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 For the Lord loveth judgment, and will not forsake his saints: they shall be preserved for ever. The unjust shall be punished, and the seed of the wicked shall perish.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 But the just shall inherit the land, and shall dwell therein for evermore.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 The mouth of the just shall meditate wisdom: and his tongue shall speak judgment.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 The law of his God is in his heart, and his steps shall not be supplanted.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 The wicked watcheth the just man, and seeketh to put him to death,
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 But the Lord will not leave in his hands; nor condemn him when he shall be judged.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Expect the Lord and keep his way: and he will exalt thee to inherit the land: when the sinners shall perish thou shalt see.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 I have seen the wicked highly exalted, and lifted up like the cedars of Libanus.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 And I passed by, and lo, he was not: and I sought him and his place was not found.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Keep innocence, and behold justice: for there are remnants for the peaceable man.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 But the unjust shall be destroyed together: the remnants of the wicked shall perish.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 But the salvation of the just is from the Lord, and he is their protector in the time of trouble.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 And the Lord will help them and deliver them: and he will rescue them from the wicked, and save them, because they have hoped in him.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
