Psalms 31
1 Unto the end, a psalm for David, in an ecstasy. In thee, O Lord, have I hoped, let me never be confounded: deliver me in thy justice.
Керівнику хору. Псалом Давидів. На Тебе, я Господи, покладаю надію, [тож] нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!
2 Bow down thy ear to me: make haste to deliver me. Be thou unto me a God, a protector, and a house of refuge, to save me.
Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.
3 For thou art my strength and my refuge; and for thy name’s sake thou wilt lead me, and nourish me.
Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.
4 Thou wilt bring me out of this snare, which they have hidden for me: for thou art my protector.
Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.
5 Into thy hands I commend my spirit: thou hast redeemed me, O Lord, the God of truth.
У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи, Боже істини.
6 Thou hast hated them that regard vanities, to no purpose. But I have hoped in the Lord:
Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа.
7 I will be glad and rejoice in thy mercy. For thou best regarded my humility, thou hast saved my soul out of distresses.
Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця
8 And thou hast not shut me up in the hands of the enemy: thou hast set my feet in a spacious place.
й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.
9 Have mercy on me, O Lord, for I am afflicted: my eye is troubled with wrath, my soul, and my belly:
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.
10 For my life is wasted with grief: and my years in sighs. My strength is weakened through poverty and my bones are disturbed.
Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.
11 I am become a reproach among all my enemies, and very much to my neighbours; and a fear to my acquaintance. They that saw me without fled from me.
Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто [добре] знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.
12 I am forgotten as one dead from the heart. I am become as a vessel that is destroyed.
Забутий я в серцях [їхніх], немов померлий; став я немов розбитий глек.
13 For I have heard the blame of many that dwell round about. While they assembled together against me, they consulted to take away my life.
Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.
14 But I have put my trust in thee, O Lord: I said: Thou art my God.
Але я на Тебе надію покладаю, Господи! Кажу я: «Ти мій Бог!»
15 My lots are in thy hands. Deliver me out of the hands of my enemies; and from them that persecute me.
У Твоїй руці час мого [життя]; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.
16 Make thy face to shine upon thy servant; save me in thy mercy.
Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.
17 Let me not be confounded, O Lord, for I have called upon thee. Let the wicked be ashamed, and be brought down to hell. (Sheol h7585)
Господи, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. (Sheol h7585)
18 Let deceitful lips be made dumb. Which speak iniquity against the just, with pride and abuse.
Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.
19 O how great is the multitude of thy sweetness, O Lord, which thou hast hidden for them that fear thee! Which thou hast wrought for them that hope in thee, in the sight of the sons of men.
Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських для тих, хто надію покладає на Тебе!
20 Thou shalt hide them in the secret of thy face, from the disturbance of men. Thou shalt protect them in thy tabernacle from the contradiction of tongues.
Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя від [підступних] змов людських, ховаєш їх у наметі [Своєму] від лайливих язиків.
21 Blessed be the Lord, for he hath shewn his wonderful mercy to me in a fortified city.
Благословенний Господь, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному [ворогами] місті.
22 But I said in the excess of my mind: I am cast away from before thy eyes. Therefore thou hast heard the voice of my prayer, when I cried to thee.
Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.
23 O love the Lord, all ye his saints: for the Lord will require truth, and will repay them abundantly that act proudly.
Любіть Господа, усі вірні Його! Оберігає Господь відданих [Йому] та відплачує сповна гордим.
24 Do ye manfully, and let your heart be strengthened, all ye that hope in the Lord.
Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.
