Psalms 30
1 A psalm of a canticle, at the dedication of David’s house. I will extol thee, O Lord, for thou hast upheld me: and hast not made my enemies to rejoice over me.
Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
2 O Lord my God, I have cried to thee, and then hast healed me.
Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
3 Thou hast brought forth, O Lord, my soul from hell: thou hast saved me from them that go down into the pit. (Sheol h7585)
Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol h7585)
4 Sing to the Lord, O ye his saints: and give praise to the memory of his holiness.
Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
5 For wrath is in his indignation; and life in his good will. In the evening weeping shall have place, and in the morning gladness.
Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
6 And in my abundance I said: I shall never be moved.
А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
7 O Lord, in thy favour, thou gavest strength to my beauty. Thou turnedst away thy face from me, and I became troubled.
Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
8 To thee, O Lord, will I cry: and I will make supplication to my God.
До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
9 What profit is there in my blood, whilst I go down to corruption? Shall dust confess to thee, or declare thy truth?
„Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
10 The Lord hath heard, and hath had mercy on me: the Lord became my helper.
Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
11 Thou hast turned for me my mourning into joy: thou hast cut my sackcloth, and hast compassed me with gladness:
Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
12 To the end that my glory may sing to thee, and I may not regret: O Lord my God, I will give praise to thee for ever.
щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
