Psalms 19
1 Unto the end. A psalm for David. The heavens shew forth the glory of God, and the firmament declareth the work of his hands.
Для дириґента хору. Псало́м Давидів. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д.
2 Day to day uttereth speech, and night to night sheweth knowledge.
Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
3 There are no speeches nor languages, where their voices are not heard.
без мови й без слів, не чутни́й їхній голос,
4 Their sound hath gone forth into all the earth: and their words unto the ends of the world.
та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, —
5 He hath set his tabernacle in the sun: and he, as a bridegroom coming out of his bride chamber, Hath rejoiced as a giant to run the way:
а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 His going out is from the end of heaven, And his circuit even to the end thereof: and there is no one that can hide himself from his heat.
Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється.
7 The law of the Lord is unspotted, converting souls: the testimony of the Lord is faithful, giving wisdom to little ones.
Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє.
8 The justices of the Lord are right, rejoicing hearts: the commandment of the Lord is lightsome, enlightening the eyes.
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
9 The fear of the Lord is holy, enduring for ever and ever: the judgments of the Lord are true, justified in themselves.
Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом,
10 More to be desired than gold and many precious stones: and sweeter than honey and the honeycomb.
дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, —
11 For thy servant keepeth them, and in keeping them there is a great reward.
і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика.
12 Who can understand sins? from my secret ones cleanse me, O Lord:
А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 And from those of others spare thy servant. If they shall have no dominion over me, then shall I be without spot: and I shall be cleansed from the greatest sin.
і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений.
14 And the words of my mouth shall be such as may please: and the meditation of my heart always in thy sight. O Lord, my helper, and my redeemer.
Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
