Psalms 18
1 Unto the end, for David the servant of the Lord, who spoke to the Lord the words of this canticle, in the day that the Lord delivered him from the hands of all his enemies, and from the hand of Saul. I will love thee, O Lord, my strength:
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 The Lord is my firmament, my refuge, and my deliverer. My God is my helper, and in him will I put my trust. My protector and the horn of my salvation, and my support.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Praising I will call upon the Lord: and I shall be saved from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 The sorrows of death surrounded me: and the torrents of iniquity troubled me.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 In my affliction I called upon the Lord, and I cried to my God: And he heard my voice from his holy temple: and my cry before him came into his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 The earth shook and trembled: the foundations of the mountains were troubled and were moved, because he was angry with them.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 There went up a smoke in his wrath: and a fire flamed from his face: coals were kindled by it.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 He bowed the heavens, and came down: and darkness was under his feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 And he ascended upon the cherubim, and he flew; he flew upon the wings of the winds.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 And he made darkness his covert, his pavilion round about him: dark waters in the clouds of the air.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 At the brightness that was before him the clouds passed, hail and coals of fire.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 And the Lord thundered from heaven, and the highest gave his voice: hail and coals of fire.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 And he sent forth his arrows, and he scattered them: he multiplied lightnings, and troubled them.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Then the fountains of waters appeared, and the foundations of the world were discovered: At thy rebuke, O Lord, at the blast of the spirit of thy wrath.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 He sent from on high, and took me: and received me out of many waters.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He delivered me from my strongest enemies, and from them that hated me: for they were too strong for me.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 They prevented me in the day of my affliction: and the Lord became my protector.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 And he brought me forth into a large place: he saved me, because he was well pleased with me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 And the Lord will reward me according to my justice; and will repay me according to the cleanness of my hands:
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Because I have kept the ways of the Lord; and have not done wickedly against my God.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 For till his judgments are in my sight: and his justices I have not put away from me.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 And I shall be spotless with him: and shall keep myself from my iniquity.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 And the Lord will reward me according to my justice; and according to the cleanness of my hands before his eyes.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 With the holy, thou wilt be holy; and with the innocent man thou wilt be innocent.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 And with the elect thou wilt be elect: and with the perverse thou wilt be perverted.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 For thou wilt save the humble people; but wilt bring down the eyes of the proud.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 For thou lightest my lamp, O Lord: O my God enlighten my darkness.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 For by thee I shall be delivered from temptation; and through my God I shall go over a wall.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 As for my God, his way is undefiled: the words of the Lord are fire tried: he is the protector of all that trust in him.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 For who is God but the Lord? or who is God but our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 God who hath girt me with strength; and made my way blameless.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Who hath made my feet like the feet of harts: and who setteth me upon high places.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Who teacheth my hands to war: and thou hast made my arms like a brazen bow.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 And thou hast given me the protection of thy salvation: and thy right hand hath held me up: And thy discipline hath corrected me unto the end: and thy discipline, the same shall teach me.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Thou hast enlarged my steps under me; and my feet are not weakened.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 I will pursue after my enemies, and overtake them: and I will not turn again till they are consumed.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 I will break them, and they shall not be able to stand: they shall fall under my feet.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 And thou hast girded me with strength unto battle; and hast subdued under me them that rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 And thou hast made my enemies turn their back upon me, and hast destroyed them that hated me.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 They cried, but there was none to save them, to the Lord: but he heard them not.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 And I shall beat them as small as the dust before the wind; I shall bring them to nought, like the dirt in the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Thou wilt deliver me from the contradictions of the people: thou wilt make me head of the Gentiles.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 A people, which I knew not, hath served me: at the hearing of the ear they have obeyed me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 The children that are strangers have lied to me, strange children have faded away, and have halted from their paths.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 The Lord liveth, and blessed be my God, and let the God of my salvation be exalted:
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 O God, who avengest me, and subduest the people under me, my deliverer from my enemies.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 And thou wilt lift me up above them that rise up against me: from the unjust man thou wilt deliver me.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Therefore will I give glory to thee, O Lord, among the nations, and I will sing a psalm to thy name.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 Giving great deliverance to his king, and shewing mercy to David his anointed: and to his seed for ever.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
