Psalms 14

1 Unto the end, a psalm for David. The fool hath said in his heart: There is no God, They are corrupt, and are become abominable in their ways: there is none that doth good, no not one.

Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 The Lord hath looked down from heaven upon the children of men, to see if there be any that understand and seek God.

Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 They are all gone aside, they are become unprofitable together: there is none that doth good, no not one. Their throat is an open sepulchre: with their tongues they acted deceitfully; the poison of asps is under their lips. Their mouth is full of cursing and bitterness; their feet are swift to shed blood. Destruction and unhappiness in their ways: and the way of peace they have not known: there is no fear of God before their eyes.

Усі як один вони збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Shall not all they know that work iniquity, who devour my people as they eat bread?

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе?

5 They have not called upon the Lord: there have they trembled for fear, where there was no fear.

Там, [на шляху їхньому], охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.

6 For the Lord is in the just generation: you have confounded the counsel of the poor man, but the Lord is his hope.

Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок.

7 Who shall give out of Sion the salvation of Israel? when the Lord shall have turned away the captivity of his people, Jacob shall rejoice and Israel shall be glad.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!