Psalms 103
1 For David himself. Bless the Lord, O my soul: and let all that is within me bless his holy name.
Давидів.
2 Bless the Lord, O my soul, and never forget all he hath done for thee.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Who forgiveth all thy iniquities: who healeth all thy diseases.
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 Who redeemeth thy life from destruction: who crowneth thee with mercy and compassion.
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Who satisfieth thy desire with good things: thy youth shall be renewed like the eagle’s.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 The Lord doth mercies, and judgment for all that suffer wrong.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 He hath made his ways known to Moses: his wills to the children of Israel.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 The ford is compassionate and merciful: longsuffering and plenteous in mercy.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 He will not always be angry: nor will he threaten for ever.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 He hath not dealt with us according to our sins: nor rewarded us according to our iniquities.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 For according to the height of the heaven above the earth: he hath strengthened his mercy towards them that fear him.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 As far as the east is from the west, so far hath he removed our iniquities from us.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 As a father hath compassion on his children, so hath the Lord compassion on them that fear him:
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 For he knoweth our frame. He remembereth that we are dust:
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Man’s days are as grass, as the flower of the field so shall he flourish.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 For the spirit shall pass in him, and he shall not be: and he shall know his place no more.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 But the mercy of the Lord is from eternity and unto eternity upon them that fear him: And his justice unto children’s children,
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 To such as keep his covenant, And are mindful of his commandments to do them.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 The Lord hath prepared his throne in heaven: and his kingdom shall rule over all.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Bless the Lord, all ye his angels: you that are mighty in strength, and execute his word, hearkening to the voice of his orders.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Bless the Lord, all ye his hosts: you ministers of his that do his will.
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Bless the Lord, all his works: in every place of his dominion, O my soul, bless thou the Lord.
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
