Psalms 103
1 For David himself. Bless the Lord, O my soul: and let all that is within me bless his holy name.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Bless the Lord, O my soul, and never forget all he hath done for thee.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Who forgiveth all thy iniquities: who healeth all thy diseases.
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 Who redeemeth thy life from destruction: who crowneth thee with mercy and compassion.
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 Who satisfieth thy desire with good things: thy youth shall be renewed like the eagle’s.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 The Lord doth mercies, and judgment for all that suffer wrong.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 He hath made his ways known to Moses: his wills to the children of Israel.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 The ford is compassionate and merciful: longsuffering and plenteous in mercy.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 He will not always be angry: nor will he threaten for ever.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 He hath not dealt with us according to our sins: nor rewarded us according to our iniquities.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 For according to the height of the heaven above the earth: he hath strengthened his mercy towards them that fear him.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 As far as the east is from the west, so far hath he removed our iniquities from us.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 As a father hath compassion on his children, so hath the Lord compassion on them that fear him:
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 For he knoweth our frame. He remembereth that we are dust:
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Man’s days are as grass, as the flower of the field so shall he flourish.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 For the spirit shall pass in him, and he shall not be: and he shall know his place no more.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 But the mercy of the Lord is from eternity and unto eternity upon them that fear him: And his justice unto children’s children,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 To such as keep his covenant, And are mindful of his commandments to do them.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 The Lord hath prepared his throne in heaven: and his kingdom shall rule over all.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Bless the Lord, all ye his angels: you that are mighty in strength, and execute his word, hearkening to the voice of his orders.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Bless the Lord, all ye his hosts: you ministers of his that do his will.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Bless the Lord, all his works: in every place of his dominion, O my soul, bless thou the Lord.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
