Proverbs 26
1 As snow in summer, and rain in harvest, so glory is not seemly for a fool.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 As a bird flying to other places, and a sparrow going here or there: so a curse uttered without cause shall come upon a man.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 A whip for a horse, and a snaffle for an ass, and a rod for the back of fools.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Answer not a fool according to his folly, lest thou be made like him.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Answer a fool according to his folly, lest he imagine himself to be wise.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 He that sendeth words by a foolish messenger, is lame of feet and drinketh iniquity.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 As a lame man hath fair legs in vain: so a parable is unseemly in the mouth of fools.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 As he that casteth a stone into the heap of Mercury: so is he that giveth honour to a fool.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 As if a thorn should grow in the hand of a drunkard: so is a parable in the mouth of fools.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Judgment determineth causes: and he that putteth a fool to silence, appeaseth anger.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 As a dog that returneth to his vomit, so is the fool that repeateth his folly.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Hast thou seen a man wise in his own conceit? there shall be more hope of a fool than of him.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 The slothful man saith: There is a lion in the way, and a lioness in the roads.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 As the door turneth upon its hinges, so doth the slothful upon his bed.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 The slothful hideth his hand under his armpit, and it grieveth him to turn it to his mouth.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 The sluggard is wiser in his own conceit, than seven men that speak sentences.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 As he that taketh a dog by the ears, so is he that passeth by in anger, and meddleth with another man’s quarrel.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 As he is guilty that shooteth arrows, and lances unto death:
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 So is the man that hurteth his friend deceitfully: and when he is taken, saith: I did it in jest.
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 When the wood faileth, the fire shall go out: and when the talebearer is taken away, contentions shall cease.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 As coals are to burning coals, and wood to fire, so an angry man stirreth up strife.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 The words of a talebearer are as it were simple, but they reach to the innermost parts of the belly.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Swelling lips joined with a corrupt heart, are like an earthen vessel adorned with silver dross.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 An enemy is known by his lips, when in his heart he entertaineth deceit.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 When he shall speak low, trust him not: because there are seven mischiefs in his heart.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 He that covereth hatred deceitfully, his malice shall be laid open in the public assembly.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 He that diggeth a pit, shall fall into it: and he that rolleth a stone, it shall return to him.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 A deceitful tongue loveth not truth: and a slippery mouth worketh ruin.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
