Proverbs 15
1 A mild answer breaketh wrath: but a harsh word stirreth up fury.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 The tongue of the wise adorneth knowledge: but the mouth of fools bubbleth out folly.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 The eyes of the Lord in every place behold the good and the evil.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 A peaceable tongue is a tree of life: but that which is immoderate, shall crush the spirit.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A fool laugheth at the instruction of his father: but he that regardeth reproofs shall become prudent. In abundant justice there is the greatest strength: but the devices of the wicked shall be rooted out.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 The house of the just is very much strength: and in the fruits of the wicked is trouble.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 The lips of the wise shall disperse knowledge: the heart of fools shall be unlike.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 The victims of the wicked are abominable to the Lord: the vows of the just are acceptable.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 The way of the wicked is an abomination to the Lord: he that followeth justice is beloved by him.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Instruction is grievous to him that forsaketh the way of life: he that hateth reproof shall die.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 Hell and destruction are before the Lord: how much more the hearts of the children of men? (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 A corrupt man loveth not one that reproveth him: nor will he go to the wise.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A glad heart maketh a cheerful countenance: but by grief of mind the spirit is cast down.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 The heart of the wise seeketh instruction: and the mouth of fools feedeth on foolishness.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 All the days of the poor are evil: a secure mind is like a continual feast.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Better is a little with the fear of the Lord, than great treasures without content,
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 It is better to be invited to herbs with love, than to a fatted calf with hatred.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 A passionate man stirreth up strifes: he that is patient appeaseth those that are stirred up.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 The way of the slothful is as a hedge of thorns; the way of the just is without offence.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A wise son maketh a father joyful: but the foolish man despiseth his mother.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Folly is joy to the fool: and the wise man maketh straight his steps.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Designs are brought to nothing where there is no counsel: but where there are many counsellors, they are established.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 A man rejoiceth in the sentence of his mouth: and a word in due time is best.
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 The Lord will destroy the house of the proud: and will strengthen the borders of the widow.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Evil thoughts are an abomination to the Lord: and pure words most beautiful shall be confirmed by him.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 He that is greedy of gain troubleth his own house: but he that hateth bribes shall live. By mercy and faith sins are purged away: and by the fear of the Lord every one declineth from evil.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 The mind of the just studieth obedience: the mouth of the wicked over floweth with evils.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 The Lord is far from the wicked: and he will hear the prayers of the just.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 The light of the eyes rejoiceth the soul: a good name maketh the bones fat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 The ear that heareth the reproofs of life, shall abide in the midst of the wise.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 He that rejecteth instruction, despiseth his own soul: but he that yieldeth to reproof possesseth understanding.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 The fear of the Lord is the lesson of wisdom: and humility goeth before glory.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
