Matthew 14
1 At the time Herod the Tetrarch heard the fame of Jesus.
У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2 And he said to his servants: This is John the Baptist: he is risen from the dead, and therefore mighty works shew forth themselves in him.
та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 For Herod had apprehended John and bound him, and put him into prison, because of Herodias, his brother’s wife.
Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
4 For John said to him: It is not lawful for thee to have her.
тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
5 And having a mind to put him to death, he feared the people: because they esteemed him as a prophet.
Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 But on Herod’s birthday, the daughter of Herodias danced before them: and pleased Herod.
Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
7 Whereupon he promised with an oath, to give her whatsoever she would ask of him.
За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
8 But she being instructed before by her mother, said: Give me here in a dish the head of John the Baptist.
Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
9 And the king was struck sad: yet because of his oath, and for them that sat with him at table, he commanded it to be given.
Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
10 And he sent, and beheaded John in the prison.
Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
11 And his head was brought in a dish: and it was given to the damsel, and she brought it to her mother.
Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
12 And his disciples came and took the body, and buried it, and came and told Jesus.
Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13 Which when Jesus had heard, he retired from thence by boat, into a desert place apart, and the multitudes having heard of it, followed him on foot out of the cities.
Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
14 And he coming forth saw a great multitude, and had compassion on them, and healed their sick.
Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 And when it was evening, his disciples came to him, saying: This is a desert place, and the hour is now past: send away the multitudes, that going into the towns, they may buy themselves victuals.
Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16 But Jesus said to them, They have no need to go: give you them to eat.
Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 They answered him: We have not here, but five loaves, and two fishes.
Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18 He said to them: Bring them hither to me.
Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
19 And when he had commanded the multitudes to sit down upon the grass, he took the five loaves and the two fishes, and looking up to heaven, he blessed, and brake, and gave the loaves to his disciples, and the disciples to the multitudes.
[Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
20 And they did all eat, and were filled. And they took up what remained, twelve full baskets of fragments.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
21 And the number of them that did eat, was five thousand men, besides women and children.
Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22 And forthwith Jesus obliged his disciples to go up into the boat, and to go before him over the water, till he dismissed the people.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
23 And having dismissed the multitude, he went into a mountain alone to pray. And when it was evening, he was there alone.
А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
24 But the boat in the midst of the sea was tossed with the waves: for the wind was contrary.
Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 And in the fourth watch of the night, he came to them walking upon the sea.
О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
26 And they seeing him walk upon the sea, were troubled, saying: It is an apparition. And they cried out for fear.
Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 And immediately Jesus spoke to them, saying: Be of good heart: it is I, fear ye not.
Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28 And Peter making answer, said: Lord, if it be thou, bid me come to thee upon the waters.
Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29 And he said: Come. And Peter going down out of the boat, walked upon the water to come to Jesus.
[Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
30 But seeing the wind strong, he was afraid: and when he began to sink, he cried out, saying: Lord, save me.
Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
31 And immediately Jesus stretching forth his hand took hold of him, and said to him: O thou of little faith, why didst thou doubt?
Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
32 And when they were come up into the boat, the wind ceased.
Коли вони сіли в човен, вітер стих.
33 And they that were in the boat came and adored him, saying: Indeed thou art the Son of God.
Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34 And having passed the water, they came into the country of Genesar.
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
35 And when the men of that place had knowledge of him, they sent into all that country, and brought to him all that were diseased.
Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
36 And they besought him that they might touch but the hem of his garment. And as many as touched, were made whole.
і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
