Mark 10
1 And rising up from thence, he cometh into the coasts of Judea beyond the Jordan: and the multitudes flock to him again. And as he was accustomed, he taught them again.
І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейська через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2 And the Pharisees coming to him asked him: Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.
І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3 But he answering, saith to them: What did Moses command you?
Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4 Who said: Moses permitted to write a bill of divorce, and to put her away.
Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5 To whom Jesus answering, said: Because of the hardness of your heart he wrote you that precept.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6 But from the beginning of the creation, God made them male and female.
З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7 For this cause a man shall leave his father and mother; and shall cleave to his wife.
Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8 And they two shall be in one flesh. Therefore now they are not two, but one flesh.
і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.
9 What therefore God hath joined together, let not man put asunder.
Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.
10 And in the house again his disciples asked him concerning the same thing.
А в господї знов ученики Його про се питали Ного.
11 And he saith to them: Whosoever shall put away his wife and marry another, committeth adultery against her.
І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12 And if the wife shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.
І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13 And they brought to him young children, that he might touch them. And the disciples rebuked them that brought them.
І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14 Whom when Jesus saw, he was much displeased, and saith to them: Suffer the little children to come unto me, and forbid them not; for of such is the kingdom of God.
Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.
15 Amen I say to you, whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, shall not enter into it.
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16 And embracing them, and laying his hands upon them, he blessed them.
І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17 And when he was gone forth into the way, a certain man running up and kneeling before him, asked him, Good Master, what shall I do that I may receive life everlasting? (aiōnios g166)
І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати? (aiōnios g166)
18 And Jesus said to him, Why callest thou me good? None is good but one, that is God.
Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
19 Thou knowest the commandments: Do not commit adultery, do not kill, do not steal, bear not false witness, do no fraud, honour thy father and mother.
Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
20 But he answering, said to him: Master, all these things I have observed from my youth.
Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21 And Jesus looking on him, loved him, and said to him: One thing is wanting unto thee: go, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven; and come, follow me.
Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22 Who being struck sad at that saying, went away sorrowful: for he had great possessions.
Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23 And Jesus looking round about, saith to his disciples: How hardly shall they that have riches, enter into the kingdom of God!
І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24 And the disciples were astonished at his words. But Jesus again answering, saith to them: Children, how hard is it for them that trust in riches, to enter into the kingdom of God?
Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25 It is easier for a camel to pass through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
26 Who wondered the more, saying among themselves: Who then can be saved?
Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27 And Jesus looking on them, saith: With men it is impossible; but not with God: for all things are possible with God.
Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28 And Peter began to say unto him: Behold, we have left all things, and have followed thee.
І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 Jesus answering, said: Amen I say to you, there is no man who hath left house or brethren, or sisters, or father, or mother, or children, or lands, for my sake and for the gospel,
Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
31 But many that are first, shall be last: and the last, first.
Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.
32 And they were in the way going up to Jerusalem: and Jesus went before them, and they were astonished; and following were afraid. And taking again the twelve, he began to tell them the things that should befall him.
Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33 Saying: Behold we go up to Jerusalem, and the Son of man shall be betrayed to the chief priests, and to the scribes and ancients, and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles.
Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34 And they shall mock him, and spit on him, and scourge him, and kill him: and the third day he shall rise again.
і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35 And James and John the sons of Zebedee, come to him, saying: Master, we desire that whatsoever we shall ask, thou wouldst do it for us:
І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36 But he said to them: What would you that I should do for you?
Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37 And they said: Grant to us, that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.
Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38 And Jesus said to them: You know not what you ask. Can you drink of the chalice that I drink of: or be baptized with the baptism wherewith I am baptized?
Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39 But they said to him: We can. And Jesus saith to them: You shall indeed drink of the chalice that I drink of: and with the baptism wherewith I am baptized, you shall be baptized.
Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40 But to sit on my right hand, or on my left, is not mine to give to you, but to them for whom it is prepared.
тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41 And the ten hearing it, began to be much displeased at James and John.
І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Иоана.
42 But Jesus calling them, saith to them: You know that they who seem to rule over the Gentiles, lord it over them: and their princes have power over them.
Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43 But it is not so among you: but whosoever will be greater, shall be your minister.
Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44 And whosoever will be first among you, shall be the servant of all.
і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45 For the Son of man also is not come to be ministered unto, but to minister, and to give his life a redemption for many.
Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46 And they came to Jericho: and as he went out of Jericho, with his disciples, and a very great multitude, Bartimeus the blind man, the son of Timeus, sat by the way side begging.
І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47 Who when he had heard, that it was Jesus of Nazareth, began to cry out, and to say: Jesus son of David, have mercy on me.
І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48 And many rebuked him, that he might hold his peace; but he cried a great deal the more: Son of David, have mercy on me.
І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49 And Jesus, standing still, commanded him to be called. And they call the blind man, saying to him: Be of better comfort: arise, he calleth thee.
І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали сліпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50 Who casting off his garment leaped up, and came to him.
Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51 And Jesus answering, said to him: What wilt thou that I should do to thee? And the blind man said to him: Rabboni, that I may see.
І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52 And Jesus saith to him: Go thy way, thy faith hath made thee whole. And immediately he saw, and followed him in the way.
Ісусже рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слідом за Ісусом дорогою.
