Luke 1
1 Forasmuch as many have taken in hand to set forth in order a narration of the things that have been accomplished among us;
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 According as they have delivered them unto us, who from the beginning were eyewitnesses and ministers of the word:
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 It seemed good to me also, having diligently attained to all things from the beginning, to write to thee in order, most excellent Theophilus,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 That thou mayest know the verity of those words in which thou hast been instructed.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zachary, of the course of Abia; and his wife was of the daughters of Aaron, and her name Elizabeth.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 And they were both just before God, walking in all the commandments and justifications of the Lord without blame.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 And they had no son, for that Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 And it came to pass, when he executed the priestly function in the order of his course before God,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 According to the custom of the priestly office, it was his lot to offer incense, going into the temple of the Lord.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 And all the multitude of the people was praying without, at the hour of incense.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 And there appeared to him an angel of the Lord, standing on the right side of the alter of incense.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 And Zachary seeing him, was troubled, and fear fell upon him.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 But the angel said to him: Fear not, Zachary, for thy prayer is heard; and thy wife Elizabeth shall bear thee a son, and thou shalt call his name John:
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 And thou shalt have joy and gladness, and many shall rejoice in his nativity.
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 For he shall be great before the Lord; and shall drink no wine nor strong drink: and he shall be filled with the Holy Ghost, even from his mother’s womb.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 And he shall convert many of the children of Israel to the Lord their God.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 And he shall go before him in the spirit and power of Elias; that he may turn the hearts of the fathers unto the children, and the incredulous to the wisdom of the just, to prepare unto the Lord a perfect people.
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 And Zachary said to the angel: Whereby shall I know this? for I am an old man, and my wife is advanced in years.
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 And the angel answering, said to him: I am Gabriel, who stand before God: and am sent to speak to thee, and to bring thee these good tidings.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 And behold, thou shalt be dumb, and shalt not be able to speak until the day wherein these things shall come to pass, because thou hast not believed my words, which shall be fulfilled in their time.
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 And the people were waiting for Zachary; and they wondered that he tarried so long in the temple.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 And when he came out, he could not speak to them: and they understood that he had seen a vision in the temple. And he made signs to them, and remained dumb.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 And it came to pass, after the days of his office were accomplished, he departed to his own house.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 And after those days, Elizabeth his wife conceived, and hid herself five months, saying:
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 Thus hath the Lord dealt with me in the days wherein he hath had regard to take away my reproach among men.
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 And in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God into a city of Galilee, called Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 To a virgin espoused to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the virgin’s name was Mary.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 And the angel being come in, said unto her: Hail, full of grace, the Lord is with thee: blessed art thou among women.
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 Who having heard, was troubled at his saying, and thought with herself what manner of salutation this should be.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 And the angel said to her: Fear not, Mary, for thou hast found grace with God.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 Behold thou shalt conceive in thy womb, and shalt bring forth a son; and thou shalt call his name Jesus.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 He shall be great, and shall be called the Son of the most High; and the Lord God shall give unto him the throne of David his father;
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 and he shall reign in the house of Jacob for ever. And of his kingdom there shall be no end. (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 And Mary said to the angel: How shall this be done, because I know not man?
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 And the angel answering, said to her: The Holy Ghost shall come upon thee, and the power of the most High shall overshadow thee. And therefore also the Holy which shall be born of thee shall be called the Son of God.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 And behold thy cousin Elizabeth, she also hath conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her that is called barren:
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 Because no word shall be impossible with God.
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 And Mary said: Behold the handmaid of the Lord; be it done to me according to thy word. And the angel departed from her.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 And Mary rising up in those days, went into the hill country with haste into a city of Juda.
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 And she entered into the house of Zachary, and saluted Elizabeth.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 And it came to pass, that when Elizabeth heard the salutation of Mary, the infant leaped in her womb. And Elizabeth was filled with the Holy Ghost:
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 And she cried out with a loud voice, and said: Blessed art thou among women, and blessed is the fruit of thy womb.
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 And whence is this to me, that the mother of my Lord should come to me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 For behold as soon as the voice of thy salutation sounded in my ears, the infant in my womb leaped for joy.
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 And blessed art thou that hast believed, because those things shall be accomplished that were spoken to thee by the Lord.
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 And Mary said: My soul doth magnify the Lord.
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 And my spirit hath rejoiced in God my Saviour.
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 Because he hath regarded the humility of his handmaid; for behold from henceforth all generations shall call me blessed.
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 Because he that is mighty, hath done great things to me; and holy is his name.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 And his mercy is from generation unto generations, to them that fear him.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 He hath shewed might in his arm: he hath scattered the proud in the conceit of their heart.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 He hath put down the mighty from their seat, and hath exalted the humble.
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 He hath filled the hungry with good things; and the rich he hath sent empty away.
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 He hath received Israel his servant, being mindful of his mercy:
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 And Mary abode with her about three months; and she returned to her own house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 Now Elizabeth’s full time of being delivered was come, and she brought forth a son.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 And her neighbours and kinsfolks heard that the Lord had shewed his great mercy towards her, and they congratulated with her.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 And it came to pass, that on the eighth day they came to circumcise the child, and they called him by his father’s name Zachary.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 And his mother answering, said: Not so; but he shall be called John.
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 And they said to her: There is none of thy kindred that is called by this name.
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 And they made signs to his father, how he would have him called.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 And demanding a writing table, he wrote, saying: John is his name. And they all wondered.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 And immediately his mouth was opened, and his tongue loosed, and he spoke, blessing God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 And fear came upon all their neighbours; and all these things were noised abroad over all the hill country of Judea.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 And all they that had heard them laid them up in their heart, saying: What an one, think ye, shall this child be? For the hand of the Lord was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 And Zachary his father was filled with the Holy Ghost; and he prophesied, saying:
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 Blessed be the Lord God of Israel; because he hath visited and wrought the redemption of his people:
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 And hath raised up an horn of salvation to us, in the house of David his servant:
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Salvation from our enemies, and from the hand of all that hate us:
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 To perform mercy to our fathers, and to remember his holy testament,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 The oath, which he swore to Abraham our father, that he would grant to us,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 That being delivered from the hand of our enemies, we may serve him without fear,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 In holiness and justice before him, all our days.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And thou, child, shalt be called the prophet of the Highest: for thou shalt go before the face of the Lord to prepare his ways:
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 To give knowledge of salvation to his people, unto the remission of their sins:
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Through the bowels of the mercy of our God, in which the Orient from on high hath visited us:
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 To enlighten them that sit in darkness, and in the shadow of death: to direct our feet into the way of peace.
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 And the child grew, and was strengthened in spirit; and was in the deserts until the day of his manifestation to Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
