Luke 12
1 And when great multitudes stood about him, so that they trod one upon another, he began to say to his disciples: Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
2 For there is nothing covered, that shall not be revealed: nor hidden, that shall not be known.
Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
3 For whatsoever things you have spoken in darkness, shall be published in the light: and that which you have spoken in the ear in the chambers, shall be preached on the housetops.
Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
4 And I say to you, my friends: Be not afraid of them who kill the body, and after that have no more that they can do.
Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 But I will shew you whom you shall fear: fear ye him, who after he hath killed, hath power to cast into hell. Yea, I say to you, fear him. (Geenna g1067)
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
6 Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?
Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7 Yea, the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: you are of more value than many sparrows.
Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8 And I say to you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God.
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
9 But he that shall deny me before men, shall be denied before the angels of God.
Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
10 And whosoever speaketh a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but to him that shall blaspheme against the Holy Ghost, it shall not be forgiven.
І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
11 And when they shall bring you into the synagogues, and to magistrates and powers, be not solicitous how or what you shall answer, or what you shall say;
А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
12 For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what you must say.
Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
13 And one of the multitude said to him: Master, speak to my brother that he divide the inheritance with me.
І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
14 But he said to him: Man, who hath appointed me judge, or divider, over you?
А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
15 And he said to them: Take heed and beware of all covetousness; for a man’s life doth not consist in the abundance of things which he possesseth.
І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
16 And he spoke a similitude to them, saying: The land of a certain rich man brought forth plenty of fruits.
I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
17 And he thought within himself, saying: What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
18 And he said: This will I do: I will pull down my barns, and will build greater; and into them will I gather all things that are grown to me, and my goods.
І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
19 And I will say to my soul: Soul, thou hast much goods laid up for many years take thy rest; eat, drink, make good cheer.
І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
20 But God said to him: Thou fool, this night do they require thy soul of thee: and whose shall those things be which thou hast provided?
Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
21 So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich towards God.
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
22 And he said to his disciples: Therefore I say to you, be not solicitous for your life, what you shall eat; nor for your body, what you shall put on.
І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
23 The life is more than the meat, and the body is more than the raiment.
Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
24 Consider the ravens, for they sow not, neither do they reap, neither have they storehouse nor barn, and God feedeth them. How much are you more valuable than they?
Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 And which of you, by taking thought, can add to his stature one cubit?
Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
26 If then ye be not able to do so much as the least thing, why are you solicitous for the rest?
Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
27 Consider the lilies, how they grow: they labour not, neither do they spin. But I say to you, not even Solomon in all his glory was clothed like one of these.
Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28 Now if God clothe in this manner the grass that is today in the field, and tomorrow is cast into the oven; how much more you, O ye of little faith?
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
29 And seek not you what you shall eat, or what you shall drink: and be not lifted up on high.
І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
30 For all these things do the nations of the world seek. But your Father knoweth that you have need of these things.
Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
31 But seek ye first the kingdom of God and his justice, and all these things shall be added unto you.
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32 Fear not, little flock, for it hath pleased your Father to give you a kingdom.
Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
33 Sell what you possess and give alms. Make to yourselves bags which grow not old, a treasure in heaven which faileth not: where no thief approacheth, nor moth corrupteth.
Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
34 For where your treasure is, there will your heart be also.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 Let your loins be girt, and lamps burning in your hands.
Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
36 And you yourselves like to men who wait for their lord, when he shall return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open to him immediately.
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
37 Blessed are those servants, whom the Lord when he cometh, shall find watching. Amen I say to you, that he will gird himself, and make them sit down to meat, and passing will minister unto them.
Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
38 And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
39 But this know ye, that if the householder did know at what hour the thief would come, he would surely watch, and would not suffer his house to be broken open.
Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
40 Be you then also ready: for at what hour you think not, the Son of man will come.
Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
41 And Peter said to him: Lord, dost thou speak this parable to us, or likewise to all?
Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
42 And the Lord said: Who (thinkest thou) is the faithful and wise steward, whom his lord setteth over his family, to give them their measure of wheat in due season?
А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
43 Blessed is that servant, whom when his lord shall come, he shall find so doing.
Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
44 Verily I say to you, he will set him over all that he possesseth.
Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
45 But if that servant shall say in his heart: My lord is long a coming; and shall begin to strike the menservants and maidservants, and to eat and to drink and be drunk:
А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
46 The lord of that servant will come in the day that he hopeth not, and at the hour that he knoweth not, and shall separate him, and shall appoint him his portion with unbelievers.
то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
47 And that servant who knew the will of his lord, and prepared not himself, and did not according to his will, shall be beaten with many stripes.
А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48 But he that knew not, and did things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. And unto whomsoever much is given, of him much shall be required: and to whom they have committed much, of him they will demand the more.
Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
49 I am come to cast fire on the earth; and what will I, but that it be kindled?
Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
50 And I have a baptism wherewith I am to be baptized: and how am I straitened until it be accomplished?
Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
51 Think ye, that I am come to give peace on earth? I tell you, no; but separation.
Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
52 For there shall be from henceforth five in one house divided: three against two, and two against three.
Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53 The father shall be divided against the son, and the son against his father, the mother against the daughter, and the daughter against the mother, the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.
Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
54 And he said also to the multitudes: When you see a cloud rising from the west, presently you say: A shower is coming: and so it happeneth:
Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
55 And when ye see the south wind blow, you say: There will be heat: and it cometh to pass.
А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
56 You hypocrites, you know how to discern the face of the heaven and of the earth: but how is it that you do not discern this time?
Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
57 And why even of yourselves, do you not judge that which is just?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
58 And when thou goest with thy adversary to the prince, whilst thou art in the way, endeavour to be delivered from him: lest perhaps he draw thee to the judge, and the judge deliver thee to the exacter, and the exacter cast thee into prison.
Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
59 I say to thee, thou shalt not go out thence, until thou pay the very last mite.
Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
