Job 21
1 Then Job answered, and said:
А Йов відповів та й сказав:
2 Hear, I beseech you, my words, and do penance.
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 Suffer me, and I will speak, and after, if you please, laugh at my words.
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
4 Is my debate against man, that I should not have just reason to be troubled?
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
5 Hearken to me and be astonished, and lay your finger on your mouth.
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
6 As for me, when I remember, I am afraid, and trembling taketh hold on my flesh.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
7 Why then do the wicked live, are they advanced, and strengthened with riches?
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
8 Their seed continueth before them, a multitude of kinsmen, and of children’s children in their sight.
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 Their houses are secure and peaceable, and the rod of God is not upon them.
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 Their cattle have conceived, and failed not: their cow has calved, and is not deprived of her fruit.
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 Their little ones go out like a flock, and their children dance and play.
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
12 They take the timbrel, and the harp, and rejoice at the sound of the organ.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol h7585)
14 Who have said to God: Depart from us, we desire not the knowledge of thy ways.
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 Who is the Almighty, that we should serve him? and what doth it profit us if we pray to him?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 Yet because their good things are not in their hand, may the counsel of the wicked be far from me.
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 How often shall the lamp of the wicked be put out, and a deluge come upon them, and he shall distribute the sorrows of his wrath?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 They shall be as chaff before the face of the wind, and as ashes which the whirlwind scattereth.
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 God shall lay up the sorrow of the father for his children: and when he shall repay, then shall he know.
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 His eyes shall see his own destruction, and he shall drink of the wrath of the Almighty.
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
21 For what is it to him what befalleth his house after him: and if the number of his months be diminished by one half?
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 Shall any one teach God knowledge, who judgeth those that are high?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
23 One man dieth strong, and hale, rich and happy.
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
24 His bowels are full of fat, and his bones are moistened with marrow.
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
25 But another dieth in bitterness of soul without any riches:
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
26 And yet they shall sleep together in the dust, and worms shall cover them.
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
27 Surely I know your thoughts, and your unjust judgments against me.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 For you say: Where is the house of the prince? and where are the dwelling places of the wicked?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 Ask any one of them that go by the way, and you shall perceive that he knoweth these same things.
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 Because the wicked man is reserved to the day of destruction, and he shall be brought to the day of wrath.
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 Who shall reprove his way to his face? and who shall repay him what he hath done?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
32 He shall be brought to the graves, and shall watch in the heap of the dead.
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 He hath been acceptable to the gravel of Cocytus, and he shall draw every man after him, and there are innumerable before him.
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 How then do ye comfort me in vain, whereas your answer is shewn to be repugnant to truth?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
