Genesis 2
1 So the heavens and the earth were finished, and all the furniture of them.
І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
2 And on the seventh day God ended his work which he had made: and he rested on the seventh day from all his work which he had done.
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 And he blessed the seventh day, and sanctified it: because in it he had rested from all his work which God created and made.
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
4 These are the generations of the heaven and the earth, when they were created, in the day that the Lord God made the heaven and the earth:
Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
5 And every plant of the field before it sprung up in the earth, and every herb of the ground before it grew: for the Lord God had not rained upon the earth; and there was not a man to till the earth.
І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 But a spring rose out of the earth, watering all the surface of the earth.
І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 And the Lord God formed man of the slime of the earth: and breathed into his face the breath of life, and man became a living soul.
І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
8 And the Lord God had planted a paradise of pleasure from the beginning: wherein he placed man whom he had formed.
І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 And the Lord God brought forth of the ground all manner of trees, fair to behold, and pleasant to eat of: the tree of life also in the midst of paradise: and the tree of knowledge of good and evil.
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
10 And a river went out of the place of pleasure to water paradise, which from thence is divided into four heads.
І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
11 The name of the one is Phison: that is it which compasseth all the land of Hevilath, where gold groweth.
Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
12 And the gold of that land is very good: there is found bdellium, and the onyx stone.
А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
13 And the name of the second river is Gehon: the same is it that compasseth all the land of Ethiopia.
Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
14 And the name of the third river is Tigris: the same passeth along by the Assyrians. And the fourth river is Euphrates.
А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
15 And the Lord God took man, and put him into the paradise of pleasure, to dress it, and to keep it.
І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 And he commanded him, saying: Of every tree of paradise thou shalt eat:
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
17 But of the tree of knowledge of good and evil, thou shalt not eat. For in what day soever thou shalt eat of it, thou shalt die the death.
Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
18 And the Lord God said: It is not good for man to be alone: let us make him a help like unto himself.
І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
19 And the Lord God having formed out of the ground all the beasts of the earth, and all the fowls of the air, brought them to Adam to see what he would call them: for whatsoever Adam called any living creature the same is its name.
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
20 And Adam called all the beasts by their names, and all the fowls of the air, and all the cattle of the field: but for Adam there was not found a helper like himself.
І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
21 Then the Lord God cast a deep sleep upon Adam: and when he was fast asleep, he took one of his ribs, and filled up flesh for it.
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
22 And the Lord God built the rib which he took from Adam into a woman: and brought her to Adam.
І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
23 And Adam said: This now is bone of my bones, and flesh of my flesh; she shall be called woman, because she was taken out of man.
І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
24 Wherefore a man shall leave father and mother, and shall cleave to his wife: and they shall be two in one flesh.
Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
25 And they were both naked: to wit, Adam and his wife: and were not ashamed.
І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.
