Esther 6
1 That night the king passed without sleep, and he commanded the histories and chronicles of former times to be brought him. And when they were reading them before him,
Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав прине́сти Книгу пам'яток, Хроніки, — і вони читалися перед обличчям царськи́м.
2 They came to that place where it was written, how Mardochai had discovered the treason of Bagathan and Thares the eunuchs, who sought to kill king Assuerus.
І зна́йдене було́ написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царськи́х е́внухів, зо сторо́жів поро́га, що заду́мували були простягнути руку на царя́ Ахашверо́ша.
3 And when the king heard this, he said: What honour and reward hath Mardochai received for this fidelity? His servants and ministers said to him: He hath received no reward at all.
І сказав цар: „Яка честь та гі́дність зро́блена Мордеха́єві за це?“І сказали ца́реві о́троки, що прислуго́вували йому: „Нічо́го йому́ не зро́блено“...
4 And the king said immediately: Who is in the court? for Aman was coming in to the inner court of the king’s house, to speak to the king, that he might order Mardochai to be hanged upon the gibbet which was prepared for him.
І спита́в цар: „Хто́ на подві́р'ї?“А Га́ман прийшов на зо́внішнє подві́р'я царсько́го дому, щоб сказати цареві пові́сити Мордехая на тій ши́бениці, яку пригото́вив для нього.
5 The servants answered: Aman standeth in the court, and the king said: Let him come in.
І сказали о́троки царя до нього: „Ось Га́ман стоїть на подві́р'ї“. І сказав цар: „Нехай уві́йде!“
6 And when he was come in, he said to him: What ought to be done to the man whom the king is desirous to honour? But Aman thinking in his heart, and supposing that the king would honour no other but himself,
І Гаман увійшов, а цар йому сказав: „Що́ зробити з чоловіком, якому цар хоче чести?“І подумав Гаман у серці своїм: „Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?“
7 Answered: The man whom the king desireth to honour,
І відповів Гаман царе́ві: „Тому чоловікові, якому цар жадає чести,
8 Ought to be clothed with the king’s apparel, and to be set upon the horse that the king rideth upon, and to have the royal crown upon his head,
нехай принесу́ть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була да́на царська́ корона на його го́лову.
9 And let the first of the king’s princes and nobles hold his horse, and going through the street of the city, proclaim before him and say: Thus shall he be honoured, whom the king hath a mind to honour.
І дати цю одежу та цього коня на руку котро́гось із старших князі́в царе́вих. І нехай зодя́гнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай во́зять його на коні на міські́й площі, і нехай кличуть перед ним: „Так ро́биться му́жеві, якому цар жадає чести!“
10 And the king said to him: Make haste and take the robe and the horse, and do as thou hast spoken to Mardochai the Jew, who sitteth before the gates of the palace. Beware thou pass over any of those things which thou hast spoken.
І сказав цар до Гамана: „Поспіши, візьми́ одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордеха́єві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що́ ти говорив!“
11 So Aman took the robe and the horse, and arraying Mardochai in the street of the city, and setting him on the horse, went before him, and proclaimed: This honour is he worthy of, whom the king hath a mind to honour.
І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міські́й площі, і кричав перед ним: „Так ро́биться му́жеві, якому цар жадає чести!“
12 But Mardochai returned to the palace gate: and Aman made haste to go to his house, mourning and having his head covered:
I вернувся Мордеха́й до царсько́ї брами, а Га́ман поспішив до дому свого сумни́й та закривши го́лову.
13 And he told Zares his wife, and his friends, all that had befallen him. And the wise men whom he had in counsel, and his wife answered him: If Mardochai be of the seed of the Jews, before whom thou hast begun to fall, thou canst not resist him, but thou shalt fall in his sight.
І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім при́ятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зе́реш: „Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впаде́ш перед ним!“
14 As they were yet speaking, the king’s eunuchs came, and compelled him to go quickly to the banquet which the queen had prepared.
Ще вони говорили з ним, а е́внухи царські́ прибули́ й поспішили відве́сти Гамана на гости́ну, яку зробила Есте́р.
