Ephesians 5
1 Be ye therefore followers of God, as most dear children;
Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
2 And walk in love, as Christ also hath loved us, and hath delivered himself for us, an oblation and a sacrifice to God for an odour of sweetness.
і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
3 But fornication, and all uncleanness, or covetousness, let it not so much as be named among you, as becometh saints:
А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
4 Or obscenity, or foolish talking, or scurrility, which is to no purpose; but rather giving of thanks.
і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
5 For know you this and understand, that no fornicator, or unclean, or covetous person (which is a serving of idols), hath inheritance in the kingdom of Christ and of God.
Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
6 Let no man deceive you with vain words. For because of these things cometh the anger of God upon the children of unbelief.
Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
7 Be ye not therefore partakers with them.
тож не будьте їм спільниками!
8 For you were heretofore darkness, but now light in the Lord. Walk then as children of the light.
Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
9 For the fruit of the light is in all goodness, and justice, and truth;
бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
10 Proving what is well pleasing to God:
Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
11 And have no fellowship with the unfruitful works of darkness, but rather reprove them.
і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
12 For the things that are done by them in secret, it is a shame even to speak of.
Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
13 But all things that are reproved, are made manifest by the light; for all that is made manifest is light.
Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
14 Wherefore he saith: Rise thou that sleepest, and arise from the dead: and Christ shall enlighten thee.
Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
15 See therefore, brethren, how you walk circumspectly: not as unwise,
Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
16 But as wise: redeeming the time, because the days are evil.
використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
17 Wherefore become not unwise, but understanding what is the will of God.
Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
18 And be not drunk with wine, wherein is luxury; but be ye filled with the holy Spirit,
І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
19 Speaking to yourselves in psalms, and hymns, and spiritual canticles, singing and making melody in your hearts to the Lord;
розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
20 Giving thanks always for all things, in the name of our Lord Jesus Christ, to God and the Father:
дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
21 Being subject one to another, in the fear of Christ.
ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
22 Let women be subject to their husbands, as to the Lord:
Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
23 Because the husband is the head of the wife, as Christ is the head of the church. He is the saviour of his body.
бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
24 Therefore as the church is subject to Christ, so also let the wives be to their husbands in all things.
І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
25 Husbands, love your wives, as Christ also loved the church, and delivered himself up for it:
Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
26 That he might sanctify it, cleansing it by the laver of water in the word of life:
щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
27 That he might present it to himself a glorious church, not having spot or wrinkle, or any; such thing; but that it should be holy, and without blemish.
щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
28 So also ought men to love their wives as their own bodies. He that loveth his wife, loveth himself.
Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
29 For no man ever hated his own flesh; but nourisheth and cherisheth it, as also Christ doth the church:
Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
30 Because we are members of his body, of his flesh, and of his bones.
бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
31 For this cause shall a man leave his father and mother, and shall cleave to his wife, and they shall be two in one flesh.
„Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
32 This is a great sacrament; but I speak in Christ and in the church.
Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
33 Nevertheless let every one of you in particular love his wife as himself: and let the wife fear her husband.
Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!
