2 Samuel 22
1 And David spoke to the Lord the words of this canticle, in the day that the Lord delivered him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul,
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 And he said: The Lord is my rock, and my strength, and my saviour.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 God is my strong one, in him will I trust: my shield, and the horn of my salvation: he lifteth me up, and is my refuge: my saviour, thou wilt deliver me from iniquity.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 I will call on the Lord who is worthy to be praised: and I shall be saved from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 For the pangs of death have surrounded me: the floods of Belial have made me afraid.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 In my distress I will call upon the Lord, and I will cry to my God: and he will hear my voice out of his temple, and my cry shall come to his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 The earth shook and trembled, the foundations of the mountains were moved, and shaken, because he was angry with them.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 A smoke went up from his nostrils, and a devouring fire out of his mouth: coals were kindled by it.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 He bowed the heavens, and came down: and darkness was under his feet.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 And he rode upon the cherubims, and flew: and slid upon the wings of the wind.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 He made darkness a covering round about him: dropping waters out of the clouds of the heavens.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 By the brightness before him, the coals of fire were kindled.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 The Lord shall thunder from heaven: and the most high shall give forth his voice.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 He shot arrows and scattered them: lightning, and consumed them.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 And the overflowings of the sea appeared, and the foundations of the world were laid open at the rebuke of the Lord, at the blast of the spirit of his wrath.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 He sent from on high, and took me, and drew me out of many waters.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 He delivered me from my most mighty enemy, and from them that hated me: for they were too strong for me.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 He prevented me in the day of my affliction, and the Lord became my stay.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 And he brought me forth into a large place, he delivered me, because I pleased him.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 The Lord will reward me according to my justice: and according to the cleanness of my hands he will render to me.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Because I have kept the ways of the Lord, and have not wickedly departed from my God.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 For all his judgments are in my sight: and his precepts I have not removed from me.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 And I shall be perfect with him: and shall keep myself from my iniquity.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 And the Lord will recompense me according to my justice: and according to the cleanness of my hands in the sight of his eyes.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 With the holy one thou wilt be holy: and with the valiant perfect.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 With the elect thou wilt be elect: and with the perverse thou wilt be perverted.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 And the poor people thou wilt save: and with thy eyes thou wilt humble the haughty.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 For thou art my lamp, O Lord: and thou, O Lord, wilt enlighten my darkness.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 For in thee I will run girded: in my God I will leap over the wall.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 God, his way is immaculate, the word of the Lord is tried by fire: he is the shield of all that trust in him.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Who is God but the Lord: and who is strong but our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 God who hath girded me with strength, and made my way perfect.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Making my feet like the feet of harts, and setting me upon my high places.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 He teacheth my bands to war: and maketh my arms like a bow of brass.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Thou hast given me the shield of my salvation: and thy mildness hath multiplied me.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Thou shalt enlarge my steps under me: and my ankles shall not fail.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 I will pursue after my enemies, and crush them: and will not return again till I consume them.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 I will consume them and break them in pieces, so that they shall not rise: they shall fall under my feet.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Thou hast girded me with strength to battle: thou hast made them that resisted me to bow under me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 My enemies thou hast made to turn their back to me: them that hated me, and I shall destroy them.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 They shall cry, and there shall be none to save: to the Lord, and he shall not hear them.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 I shall beat them as small as the dust of the earth: I shall crush them and spread them abroad like the mire of the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Thou wilt save me from the contradictions of my people: thou wilt keep me to be the head of the Gentiles: the people which I know not, shall serve me,
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 The sons of the stranger will resist me, at the hearing of the ear they will obey me.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 The strangers are melted away, and shall be straitened in their distresses.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 The Lord liveth, and my God is blessed: and the strong God of my salvation shall be exalted:
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 God who giveth me revenge, and bringest down people under me,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 Who bringest me forth from my enemies, and liftest me up from them that resist me: from the wicked man thou shalt deliver me.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Therefore will I give thanks to thee. O Lord, among the Gentiles, and will sing to thy name.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 Giving great salvation to his king, and shewing mercy to David his anointed, and to his seed for ever.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
