2 Peter 1
1 Simon Peter, servant and apostle of Jesus Christ, to them that have obtained equal faith with us in the justice of our God and Saviour Jesus Christ.
Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 Grace to you and peace be accomplished in the knowledge of God and of Christ Jesus our Lord:
благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!
3 As all things of his divine power which appertain to life and godliness, are given us, through the knowledge of him who hath called us by his own proper glory and virtue.
Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.
4 By whom he hath given us most great and precious promises: that by these you may be made partakers of the divine nature: flying the corruption of that concupiscence which is in the world.
Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.
5 And you, employing all care, minister in your faith, virtue; and in virtue, knowledge;
Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,
6 And in knowledge, abstinence; and in abstinence, patience; and in patience, godliness;
а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,
7 And in godliness, love of brotherhood; and in love of brotherhood, charity.
а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.
8 For if these things be with you and abound, they will make you to be neither empty nor unfruitful in the knowledge of our Lord Jesus Christ.
Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.
9 For he that hath not these things with him, is blind, and groping, having forgotten that he was purged from his old sins.
А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.
10 Wherefore, brethren, labour the more, that by good works you may make sure your calling and election. For doing these things, you shall not sin at any time.
Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.
11 For so an entrance shall be ministered to you abundantly into the everlasting kingdom of our Lord and Saviour Jesus Christ. (aiōnios g166)
Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. (aiōnios g166)
12 For which cause I will begin to put you always in remembrance of these things: though indeed you know them, and are confirmed in the present truth.
Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
13 But I think it meet as long as I am in this tabernacle, to stir you up by putting you in remembrance.
Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,
14 Being assured that the laying away of this my tabernacle is at hand, according as our Lord Jesus Christ also hath signified to me.
знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.
15 And I will endeavour, that you frequently have after my decease, whereby you may keep a memory of these things.
А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.
16 For we have not by following artificial fables, made known to you the power, and presence of our Lord Jesus Christ; but we were eyewitnesses of his greatness.
Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.
17 For he received from God the Father, honour and glory: this voice coming down to him from the excellent glory: This is my beloved Son, in whom I am well pleased; hear ye him.
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
18 And this voice we heard brought from heaven, when we were with him in the holy mount.
І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
19 And we have the more firm prophetical word: whereunto you do well to attend, as to a light that shineth in a dark place, until the day dawn, and the day star arise in your hearts:
І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,
20 Understanding this first, that no prophecy of scripture is made by private interpretation.
бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.
21 For prophecy came not by the will of man at any time: but the holy men of God spoke, inspired by the Holy Ghost.
Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.
