2 Kings 8
1 And Eliseus spoke to the woman, whose son he had restored to life, saying: Arise, and go thou and thy household, and sojourn wheresoever thou canst find: for the Lord hath exiled a famine, and it shall come upon the land seven years.
А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.
2 And she arose, and did according to the word of the man of God: and going with her household, she sojourned in the land of the Philistines many days.
І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.
3 And when the seven years were ended, the woman returned out of the land of the Philistines, and she went forth to speak to the king for her house, and for her lands.
І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.
4 And the king talked with Giezi, the servant of the man of God, saying: Tell me all the great things that Eliseus hath done.
А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.
5 And when he was telling the king how he had raised one dead to life, the woman appeared, whose son he had restored to life, crying to the king for her house, and her lands. And Giezi said: My lord O king, this is the woman, and this is her son, whom Eliseus raised to life.
І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
6 And the king asked the woman: and she told him. And the king appointed her an eunuch, saying: Restore her all that is hers, and all the revenues of the lands, from the day that she left the land, to this present.
І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“
7 Eliseus also came to Damascus, and Benadad king of Syria was sick: and they told him, saying: The man of God is come hither.
І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“
8 And the king said to Hazael: Take with thee presents, and go to meet the man of God, and consult the Lord by him, saying: Can I recover of this my illness?
І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“
9 And Hazael went to meet him, taking with him presents, and all the good things of Damascus, the burdens of forty camels. And when he stood before him, he said: Thy son Benadad the king of Syria hath sent me to thee, saying: Can I recover of this my illness?
І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“
10 And Eliseus said to him: Go tell him: Thou shalt recover: bat the Lord hath shewn me that he shall surely die.
І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.
11 And he stood with him, and was troubled so far as to blush: and the man of God wept.
І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.
12 And Hazael said to him: Why doth my lord weep? And he said: Because I know the evil that thou wilt do to the children of Israel. Their strong cities then wilt burn with fire, and their young men thou wilt kill with the sword, and thou wilt dash their children, and rip up their pregnant women.
А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.
13 And Hazael said: But what am I thy servant a dog, that I should do this great thing? And Eliseus said: The Lord hath shewn me that thou shalt be king of Syria.
А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“
14 And when he was departed from Eliseus, he came to his master, who said to him: What saith Eliseus to thee? And he answered: He told me: Thou shalt recover.
І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“
15 And on the next day he took a blanket, and pouted water on it, and spread it upon his face: and he died, and Hazael reigned in his stead.
I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.
16 In the fifth year of Joram son of Achab king of Israel, and of Josaphat king of Juda, reigned Joram son of Josaphat king of Juda.
А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
17 He was two and thirty years old when he began to reign, and he reigned eight years in Jerusalem.
Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.
18 And he walked in the ways of the kings of Israel, as the house of Achab had walked: for the daughter of Achab was his wife: and he did that which was evil in the sight of the Lord.
І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.
19 But the Lord would not destroy Juda, for David his servant’s sake, as he had promised him, to give him a light, and to his children always.
Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
20 In his days Edom revolted, from being under Juda, and made themselves a king.
За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.
21 And Joram came to Seira, and all the chariots with him: and he arose in the night, and defeated the Edomites that had surrounded him, and the captains of the chariots, but the people fled into their tents.
І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.
22 So Edom revolted from being under Juda, unto this day. Then Lobna also revolted at the same time.
І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.
23 But the rest of the acts of Joram, and all that he did, are they not written in the book of the words of the days of the kings of Juda?
А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
24 And Joram slept with his fathers, and was buried with them in the city of David, and Ochozias his son reigned in Iris stead.
І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.
25 In the twelfth year of Joram son of Achab king of Israel, reigned Ochozias son of Joram king of Juda.
У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
26 Ochozias was two and twenty years old when he began to reign, and he reigned one year in Jerusalem: the name of his mother was Athalia the daughter of Amri king of Israel.
Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.
27 And he walked in the ways of the house of Achab: and he did evil before the Lord, as did the house of Achab: for he was the son in law of the house of Achab.
І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.
28 He went also with Joram son of Achab, to fight against Hazael king of Syria in Ramoth Galaad, and the Syrians wounded Joram:
І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.
29 And he went back to be healed, in Jezrahel: because the Syrians had wounded him in Ramoth when he fought against Hazael king of Syria. And Ochozias the son of Joram king of Juda, went down to visit Joram the son of Achab in Jezrahel, because he was sick there.
І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.
