2 Corinthians 11
1 Would to God you could bear with some little of my folly: but do bear with me.
Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!
2 For I am jealous of you with the jealousy of God. For I have espoused you to one husband that I may present you as a chaste virgin to Christ.
Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.
3 But I fear lest, as the serpent seduced Eve by his subtilty, so your minds should be corrupted, and fall from the simplicity that is in Christ.
Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.
4 For if he that cometh preacheth another Christ, whom we have not preached; or if you receive another Spirit, whom you have not received; or another gospel which you have not received; you might well bear with him.
Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.
5 For I suppose that I have done nothing less than the great apostles.
Та не думаю, що я чимось гірший від тих «великих апостолів».
6 For although I be rude in speech, yet not in knowledge; but in all things we have been made manifest to you.
І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.
7 Or did I commit a fault, humbling myself, that you might be exalted? Because I preached unto you the gospel of God freely?
Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?
8 I have taken from other churches, receiving wages of them for your ministry.
Я, [так би мовити], обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.
9 And, when I was present with you, and wanted, I was chargeable to no man: for that which was wanting to me, the brethren supplied who came from Macedonia; and in all things I have kept myself from being burthensome to you, and so I will keep myself.
Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.
10 The truth of Christ is in me, that this glorying shall not be broken off in me in the regions of Achaia.
Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.
11 Wherefore? Because I love you not? God knoweth it.
Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, [що люблю].
12 But what I do, that I will do, that I may cut off the occasion from them that desire occasion, that wherein they glory, they may be found even as we.
Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.
13 For such false apostles are deceitful workmen, transforming themselves into the apostles of Christ.
Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.
14 And no wonder: for Satan himself transformeth himself into an angel of light.
Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.
15 Therefore it is no great thing if his ministers be transformed as the ministers of justice, whose end shall be according to their works.
Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.
16 I say again, (let no man think me to be foolish, otherwise take me as one foolish, that I also may glory a little.)
Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
17 That which I speak, I speak not according to God, but as it were in foolishness, in this matter of glorying.
Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.
18 Seeing that many glory according to the flesh, I will glory also.
І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.
19 For you gladly suffer the foolish; whereas yourselves are wise.
Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!
20 For you suffer if a man bring you into bondage, if a man devour you, if a man take from you, if a man be lifted up, if a man strike you on the face.
Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується [над вами] і б’є вас в обличчя.
21 I speak according to dishonour, as if we had been weak in this part. Wherein if any man dare (I speak foolishly), I dare also.
Кажу це на [свій] сором: у [цьому] ми були слабкими! Та якщо хтось наважується [хвалитися], – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.
22 They are Hebrews: so am I. They are Israelites: so am I. They are the seed of Abraham: so am I.
Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.
23 They are the ministers of Christ (I speak as one less wise). I am more; in many more labours, in prisons more frequently, in stripes above measure, in deaths often.
Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на [межі] смерті.
24 Of the Jews five times did I receive forty stripes, save one.
Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного [ударів батогом],
25 Thrice was I beaten with rods, once I was stoned, thrice I suffered shipwreck, a night and a day I was in the depth of the sea.
тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.
26 In journeying often, in perils of waters, in perils of robbers, in perils from my own nation, in perils from the Gentiles, in perils in the city, in perils in the wilderness, in perils in the sea, in perils from false brethren.
Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через [деяких із мого] роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,
27 In labour and painfulness, in much watchings, in hunger and thirst, in fastings often, in cold and nakedness.
у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.
28 Besides those things which are without: my daily instance, the solicitude for all the churches.
І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.
29 Who is weak, and I am not weak? Who is scandalized, and I am not on fire?
Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх, за кого і я не палав би?
30 If I must needs glory, I will glory of the things that concern my infirmity.
Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю.
31 The God and Father of our Lord Jesus Christ, who is blessed for ever, knoweth that I lie not. (aiōn g165)
Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу. (aiōn g165)
32 At Damascus, the governor of the nation under Aretas the king, guarded the city of the Damascenes, to apprehend me.
У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,
33 And through a window in a basket was I let down by the wall, and so escaped his hands.
але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.
