Romans 6
1 What then shall we say? Should we continue in sin that grace may abound?
Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Far be the thought. We who have died to sin, how shall we still live in it?
Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
3 Are you ignorant that we, as many as have been baptised unto Christ Jesus, have been baptised unto his death?
Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
4 We have been buried therefore with him by baptism unto death, in order that, even as Christ has been raised up from among [the] dead by the glory of the Father, so we also should walk in newness of life.
Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
5 For if we are become identified with [him] in the likeness of his death, so also we shall be of [his] resurrection;
Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
6 knowing this, that our old man has been crucified with [him], that the body of sin might be annulled, that we should no longer serve sin.
знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.
7 For he that has died is justified from sin.
Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
8 Now if we have died with Christ, we believe that we shall also live with him,
Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
9 knowing that Christ having been raised up from among [the] dead dies no more: death has dominion over him no more.
знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
10 For in that he has died, he has died to sin once for all; but in that he lives, he lives to God.
Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.
11 So also ye, reckon yourselves dead to sin and alive to God in Christ Jesus.
Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.
12 Let not sin therefore reign in your mortal body to obey its lusts.
Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13 Neither yield your members instruments of unrighteousness to sin, but yield yourselves to God as alive from among [the] dead, and your members instruments of righteousness to God.
анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14 For sin shall not have dominion over you, for ye are not under law but under grace.
Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15 What then? should we sin because we are not under law but under grace? Far be the thought.
Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16 Know ye not that to whom ye yield yourselves bondmen for obedience, ye are bondmen to him whom ye obey, whether of sin unto death, or of obedience unto righteousness?
Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17 But thanks [be] to God, that ye were bondmen of sin, but have obeyed from the heart the form of teaching into which ye were instructed.
Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18 Now, having got your freedom from sin, ye have become bondmen to righteousness.
Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19 I speak humanly on account of the weakness of your flesh. For even as ye have yielded your members in bondage to uncleanness and to lawlessness unto lawlessness, so now yield your members in bondage to righteousness unto holiness.
По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.
20 For when ye were bondmen of sin ye were free from righteousness.
Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.
21 What fruit therefore had ye then in the things of which ye are now ashamed? for the end of them [is] death.
Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
