Romans 10
1 Brethren, the delight of my own heart and my supplication which [I address] to God for them is for salvation.
Брати, бажання мого серця й молитва до Бога за [ізраїльтян] – про їхнє спасіння.
2 For I bear them witness that they have zeal for God, but not according to knowledge.
Бо я свідчу їм, що вони ревно ставляться до Бога, але без належного пізнання.
3 For they, being ignorant of God's righteousness, and seeking to establish their own [righteousness], have not submitted to the righteousness of God.
Оскільки, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорилися Божій праведності.
4 For Christ is [the] end of law for righteousness to every one that believes.
Бо Христос є метою Закону для виправдання кожного, хто вірить.
5 For Moses lays down in writing the righteousness which is of the law, The man who has practised those things shall live by them.
Мойсей пише про праведність від Закону: «Людина, яка виконуватиме його настанови, буде жити ними».
6 But the righteousness of faith speaks thus: Do not say in thine heart, Who shall ascend to the heavens? that is, to bring Christ down;
Але про праведність від віри говорить: «Не кажи у своєму серці: „Хто зійде на небо?“(щоб привести Христа додолу)
7 or, Who shall descend into the abyss? that is, to bring up Christ from among [the] dead. (Abyssos g12)
або „Хто зійде в безодню?“(щоб Христа воскресити з мертвих)». (Abyssos g12)
8 But what says it? The word is near thee, in thy mouth and in thy heart: that is, the word of faith, which we preach:
Але що каже [Писання]? «Слово біля тебе, у твоїх устах і у твоєму серці». Це слова віри, яку ми проповідуємо.
9 that if thou shalt confess with thy mouth Jesus as Lord, and shalt believe in thine heart that God has raised him from among [the] dead, thou shalt be saved.
Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний.
10 For with [the] heart is believed to righteousness; and with [the] mouth confession made to salvation.
Бо серцем віримо для виправдання, а устами проголошуємо для спасіння.
11 For the scripture says, No one believing on him shall be ashamed.
Як говорить Святе Письмо: «Кожен, хто вірить у Нього, не буде осоромлений».
12 For there is no difference of Jew and Greek; for the same Lord of all [is] rich towards all that call upon him.
Адже немає різниці між юдеєм та язичником: Той Самий Господь над усіма, щедро благословляє всіх, хто кличе Його,
13 For every one whosoever, who shall call on the name of the Lord, shall be saved.
бо «кожний, хто прикличе ім’я Господнє, буде спасенний».
14 How then shall they call upon him in whom they have not believed? and how shall they believe on him of whom they have not heard? and how shall they hear without one who preaches?
Але як зможуть покликати Того, у Кого не повірили? І як зможуть повірити в Того, про Кого не чули? І як зможуть почути без проповідника?
15 and how shall they preach unless they have been sent? according as it is written, How beautiful the feet of them that announce glad tidings of peace, of them that announce glad tidings of good things!
І як будуть проповідувати, якщо їх не буде послано? Як написано: «Які гарні ноги тих, хто приносить Добру Звістку!»
16 But they have not all obeyed the glad tidings. For Esaias says, Lord, who has believed our report?
Однак не всі сприйняли Добру Звістку. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив почутому від нас?»
17 So faith then [is] by a report, but the report by God's word.
Тож віра приходить від слухання, а слухання – через Слово Христа.
18 But I say, Have they not heard? Yea, surely, Their voice has gone out into all the earth, and their words to the extremities of the habitable world.
Але я запитую: невже вони не чули? Навпаки! «По всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова».
19 But I say, Has not Israel known? First, Moses says, I will provoke you to jealousy through [them that are] not a nation: through a nation without understanding I will anger you.
Ще раз запитую: хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: «Я спонукаю вас до ревнощів через тих, хто не є народом; через народ, який не має розуміння, роздратую вас».
20 But Esaias is very bold, and says, I have been found by those not seeking me; I have become manifest to those not inquiring after me.
А Ісая сміливо каже: «Мене знайшли ті, хто не шукав; Я відкрив Себе тим, хто не питав про Мене».
21 But unto Israel he says, All the day long I have stretched out my hands unto a people disobeying and opposing.
А про Ізраїль він каже: «Цілий день Я простягав Свої руки до непокірного й впертого народу».
