Psalms 90
1 A Prayer of Moses, the man of God. Lord, thou hast been our dwelling-place in all generations.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Before the mountains were brought forth, and thou hadst formed the earth and the world, even from eternity to eternity thou art God.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Thou makest [mortal] man to return to dust, and sayest, Return, children of men.
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 For a thousand years, in thy sight, are as yesterday when it is past, and [as] a watch in the night.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Thou carriest them away as with a flood; they are [as] a sleep: in the morning they are like grass [that] groweth up:
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 In the morning it flourisheth and groweth up; in the evening it is cut down and withereth.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 For we are consumed by thine anger, and by thy fury are we troubled.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Thou hast set our iniquities before thee, our secret [sins] in the light of thy countenance.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 For all our days pass away in thy wrath: we spend our years as a [passing] thought.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 The days of our years are threescore years and ten; and if, by reason of strength, they be fourscore years, yet their pride is labour and vanity, for it is soon cut off, and we fly away.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Who knoweth the power of thine anger? and thy wrath according to the fear of thee?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 So teach [us] to number our days, that we may acquire a wise heart.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Return, Jehovah: how long? and let it repent thee concerning thy servants.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Satisfy us early with thy loving-kindness; that we may sing for joy and be glad all our days.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Make us glad according to the days [wherein] thou hast afflicted us, according to the years [wherein] we have seen evil.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Let thy work appear unto thy servants, and thy majesty unto their sons.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 And let the beauty of Jehovah our God be upon us; and establish thou the work of our hands upon us: yea, the work of our hands, establish thou it.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
