Psalms 89
1 An instruction. Of Ethan the Ezrahite. I will sing of the loving-kindness of Jehovah for ever; with my mouth will I make known thy faithfulness from generation to generation.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 For I said, Loving-kindness shall be built up for ever; in the very heavens wilt thou establish thy faithfulness.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 I have made a covenant with mine elect, I have sworn unto David my servant:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Thy seed will I establish for ever, and build up thy throne from generation to generation. (Selah)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 And the heavens shall celebrate thy wonders, O Jehovah, and thy faithfulness in the congregation of the saints.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 For who in the heaven can be compared to Jehovah? [who] among the sons of the mighty shall be likened to Jehovah?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 God is greatly to be feared in the council of the saints, and terrible for all that are round about him.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Jehovah, God of hosts, who is like unto thee, the strong Jah? And thy faithfulness is round about thee.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Thou rulest the pride of the sea: when its waves arise, thou stillest them.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Thou hast crushed Rahab as one that is slain; thou hast scattered thine enemies with the arm of thy strength.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Thine are the heavens, the earth also is thine; the world and its fulness, thou hast founded them.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 The north and the south, thou hast created them: Tabor and Hermon triumph in thy name.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Thine is the arm of might: strong is thy hand, high is thy right hand.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Righteousness and judgment are the foundation of thy throne; loving-kindness and truth go before thy face.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Blessed is the people that know the shout of joy: they walk, O Jehovah, in the light of thy countenance.
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 In thy name are they joyful all the day, and in thy righteousness are they exalted.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 For thou art the glory of their strength; and in thy favour our horn shall be exalted.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 For Jehovah is our shield, and the Holy One of Israel, our king.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Then thou spakest in vision of thy Holy One, and saidst, I have laid help upon a mighty one; I have exalted one chosen out of the people.
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 I have found David my servant; with my holy oil have I anointed him:
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 With whom my hand shall be established; and mine arm shall strengthen him.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 No enemy shall exact upon him, nor the son of wickedness afflict him;
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 But I will beat down his adversaries before his face, and will smite them that hate him.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 And my faithfulness and my loving-kindness shall be with him, and by my name shall his horn be exalted.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 And I will set his hand in the sea, and his right hand in the rivers.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 He shall call unto me, Thou art my father, my God, and the rock of my salvation;
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 And as to me, I will make him firstborn, the highest of the kings of the earth.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 My loving-kindness will I keep for him for evermore, and my covenant shall stand fast with him;
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 And I will establish his seed for ever, and his throne as the days of heaven.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 If his sons forsake my law, and walk not in mine ordinances;
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 If they profane my statutes, and keep not my commandments:
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 Then will I visit their transgression with the rod, and their iniquity with stripes.
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 Nevertheless my loving-kindness will I not utterly take from him, nor belie my faithfulness;
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 My covenant will I not profane, nor alter the thing that is gone out of my lips.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Once have I sworn by my holiness; I will not lie unto David:
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 His seed shall endure for ever, and his throne as the sun before me;
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 It shall be established for ever as the moon, and the witness in the sky is firm. (Selah)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 But thou hast rejected and cast off; thou hast been very wroth with thine anointed:
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Thou hast made void the covenant of thy servant; thou hast profaned his crown to the ground:
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Thou hast broken down all his hedges; thou hast brought his strongholds to ruin.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 All that pass by the way plunder him; he is become a reproach to his neighbours.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Thou hast exalted the right hand of his oppressors; thou hast made all his enemies to rejoice:
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Yea, thou hast turned back the edge of his sword, and hast not made him stand in the battle.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Thou hast made his brightness to cease, and cast his throne down to the ground;
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 The days of his youth hast thou shortened; thou hast covered him with shame. (Selah)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 How long, Jehovah, wilt thou hide thyself for ever? shall thy fury burn like fire?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Remember, as regards me, what life is. Wherefore hast thou created all the children of men to be vanity?
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 What man liveth, and shall not see death? Shall he deliver his soul from the power of Sheol? (Selah) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Where, Lord, are thy former loving-kindnesses, [which] thou swarest unto David in thy faithfulness?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Remember, Lord, the reproach of thy servants — that I bear in my bosom [that of] all the mighty peoples —
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 Wherewith thine enemies, O Jehovah, have reproached, wherewith they have reproached the footsteps of thine anointed.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Blessed be Jehovah for evermore! Amen, and Amen.
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
