Psalms 80
1 To the chief Musician. On Shoshannim-Eduth. Of Asaph. A Psalm. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that sittest [between] the cherubim, shine forth.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Before Ephraim and Benjamin and Manasseh, stir up thy strength, and come to our deliverance.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 O God, restore us; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Jehovah, God of hosts, how long will thine anger smoke against the prayer of thy people?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Thou hast fed them with the bread of tears, and given them tears to drink in large measure:
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Thou hast made us a strife unto our neighbours, and our enemies mock among themselves.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Restore us, O God of hosts; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Thou broughtest a vine out of Egypt; thou didst cast out the nations, and plant it:
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Thou preparedst space before it, and it took deep root, and filled the land;
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 The mountains were covered with its shadow, and the branches thereof were [like] cedars of God;
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sent out its boughs unto the sea, and its shoots unto the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why hast thou broken down its fences, so that all who pass by the way do pluck it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the forest doth waste it, and the beast of the field doth feed off it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 O God of hosts, return, we beseech thee; look down from the heavens, and behold, and visit this vine;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 Even the stock which thy right hand hath planted, and the young plant thou madest strong for thyself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 It is burned with fire, it is cut down; they perish at the rebuke of thy countenance.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man whom thou hast made strong for thyself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So will we not go back from thee. Revive us, and we will call upon thy name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Restore us, O Jehovah, God of hosts; cause thy face to shine, and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
