Psalms 74
1 An instruction: of Asaph. Why, O God, hast thou cast off for ever? [why] doth thine anger smoke against the sheep of thy pasture?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Remember thine assembly, which thou hast purchased of old, which thou hast redeemed [to be] the portion of thine inheritance, this mount Zion, wherein thou hast dwelt.
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Lift up thy steps unto the perpetual desolations: everything in the sanctuary hath the enemy destroyed.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Thine adversaries roar in the midst of thy place of assembly; they set up their signs [for] signs.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 [A man] was known as he could lift up axes in the thicket of trees;
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 And now they break down its carved work altogether, with hatchets and hammers.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 They have set on fire thy sanctuary, they have profaned the habitation of thy name to the ground.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 They said in their heart, Let us destroy them together: they have burned up all God's places of assembly in the land.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 We see not our signs; there is no more any prophet, neither is there among us any that knoweth how long.
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 How long, O God, shall the adversary reproach? Shall the enemy contemn thy name for ever?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Why withdrawest thou thy hand, and thy right hand? [pluck it] out of thy bosom: consume [them].
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 But God is my king of old, accomplishing deliverances in the midst of the earth.
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 Thou didst divide the sea by thy strength; thou didst break the heads of the monsters on the waters:
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Thou didst break in pieces the heads of leviathan, thou gavest him to be meat to those that people the desert.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Thou didst cleave fountain and torrent, thou driedst up ever-flowing rivers.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 The day is thine, the night also is thine; thou hast prepared the moon and the sun:
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 Thou hast set all the borders of the earth; summer and winter — thou didst form them.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Remember this, that an enemy hath reproached Jehovah, and a foolish people have contemned thy name.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Give not up the soul of thy turtle-dove unto the wild beast; forget not the troop of thine afflicted for ever.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Have respect unto the covenant; for the dark places of the earth are full of the dwellings of violence.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 Oh let not the oppressed one return ashamed; let the afflicted and needy praise thy name.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Rise up, O God, plead thine own cause: remember how the foolish man reproacheth thee all the day;
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Forget not the voice of thine adversaries: the tumult of those that rise up against thee ascendeth continually.
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
