Psalms 73
1 A Psalm of Asaph. Truly God is good to Israel, to such as are of a pure heart.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 But as for me, my feet were almost gone, my steps had well nigh slipped;
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 For I was envious at the arrogant, seeing the prosperity of the wicked.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 For they have no pangs in their death, and their body is well nourished;
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 They have not the hardships of mankind, neither are they plagued like [other] men:
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Therefore pride encompasseth them as a neck-chain, violence covereth them [as] a garment;
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Their eyes stand out from fatness, they exceed the imaginations of their heart:
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 They mock and speak wickedly of oppression, they speak loftily:
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 They set their mouth in the heavens, and their tongue walketh through the earth.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Therefore his people turn hither, and waters in fulness are wrung out to them.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 And they say, How can God know, and is there knowledge in the Most High?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Behold, these are the wicked, and they prosper in the world: they heap up riches.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Truly have I purified my heart in vain, and washed my hands in innocency:
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 For all the day have I been plagued, and chastened every morning.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 If I said, I will speak thus, behold, I should be faithless to the generation of thy children.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 When I thought to be able to know this, it was a grievous task in mine eyes;
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Until I went into the sanctuaries of God; [then] understood I their end.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Truly thou settest them in slippery places, thou castest them down in ruins.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 How are they suddenly made desolate! they pass away, consumed with terrors.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 As a dream, when one awaketh, wilt thou, Lord, on arising despise their image.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 When my heart was in a ferment, and I was pricked in my reins,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 Then I was brutish and knew nothing; I was [as] a beast with thee.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Nevertheless I am continually with thee: thou hast holden my right hand;
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Thou wilt guide me by thy counsel, and after the glory, thou wilt receive me.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Whom have I in the heavens? and there is none upon earth I desire beside thee.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 My flesh and my heart faileth: God is the rock of my heart and my portion for ever.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 For behold, they that are far from thee shall perish; thou destroyest every one that goeth a whoring from thee.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 But as for me, it is good for me to draw near to God: I have put my trust in the Lord Jehovah, that I may declare all thy works.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
