Psalms 63

1 A Psalm of David; when he was in the wilderness of Judah. O God, thou art my God; early will I seek thee. My soul thirsteth for thee, my flesh languisheth for thee, in a dry and weary land without water:

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 To see thy power and thy glory, as I have beheld thee in the sanctuary;

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 For thy loving-kindness is better than life: my lips shall praise thee.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 So will I bless thee while I live; I will lift up my hands in thy name.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 My soul is satisfied as with marrow and fatness, and my mouth shall praise [thee] with joyful lips.

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 When I remember thee upon my bed, I meditate on thee in the night-watches:

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 For thou hast been my help, and in the shadow of thy wings will I sing for joy.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 My soul followeth hard after thee: thy right hand upholdeth me.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 But those that seek my soul, to destroy [it], shall go into the lower parts of the earth;

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 They shall be given over to the power of the sword; they shall be the portion of foxes.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 But the king shall rejoice in God; every one that sweareth by him shall glory: for the mouth of them that speak lies shall be stopped.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.