Psalms 56
1 To the chief Musician. On Jonathelem-rechokim. Of David. Michtam; when the Philistines took him in Gath. Be gracious unto me, O God; for man would swallow me up: all the day long fighting he oppresseth me.
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Mine enemies would swallow [me] up all the day long; for they are many that fight against me haughtily.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 In the day that I am afraid, I will confide in thee.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 In God will I praise his word, in God I put my confidence: I will not fear; what can flesh do unto me?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 All the day long they wrest my words; all their thoughts are against me for evil.
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They gather themselves together, they hide themselves; they mark my steps, because they wait for my soul.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Shall they escape by iniquity? In anger cast down the peoples, O God.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 Thou countest my wanderings; put my tears into thy bottle: are they not in thy book?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Then shall mine enemies return backward in the day when I call: this I know, for God is for me.
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 In God will I praise [his] word; in Jehovah will I praise [his] word.
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God have I put my confidence: I will not fear; what can man do unto me?
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Thy vows are upon me, O God: I will render thanks unto thee.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 For thou hast delivered my soul from death; [wilt thou] not [keep] my feet from falling, that I may walk before God in the light of the living?
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
