Psalms 55
1 To the chief Musician. On stringed instruments: an instruction. Of David. Give ear to my prayer, O God; and hide not thyself from my supplication.
Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
2 Attend unto me, and answer me: I wander about in my plaint, and I moan aloud,
Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
3 Because of the voice of the enemy; because of the oppression of the wicked: for they cast iniquity upon me, and in anger they persecute me.
від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
4 My heart is writhing within me, and the terrors of death are fallen upon me.
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
5 Fear and trembling are come upon me, and horror hath overwhelmed me.
страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
6 And I said, Oh that I had wings like a dove! I would fly away, and be at rest;
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
7 Behold, I would flee afar off, I would lodge in the wilderness; (Selah)
Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
8 I would hasten my escape from the stormy wind, from the tempest.
Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
9 Swallow [them] up, Lord; divide their tongue: for I have seen violence and strife in the city.
Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
10 Day and night they go about it upon the walls thereof; and iniquity and mischief are in the midst of it.
вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
11 Perversities are in the midst thereof; and oppression and deceit depart not from its streets.
нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
12 For it is not an enemy that hath reproached me — then could I have borne it; neither is it he that hateth me that hath magnified [himself] against me — then would I have hidden myself from him;
бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
13 But it was thou, a man mine equal, mine intimate, my familiar friend. ...
але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
14 We who held sweet intercourse together. To the house of God we walked amid the throng.
з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
15 Let death seize upon them, let them go down alive into Sheol. For wickedness is in their dwellings, in their midst. (Sheol h7585)
Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
16 As for me, unto God will I call; and Jehovah will save me.
Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
17 Evening, and morning, and at noon, will I pray and moan aloud; and he will hear my voice.
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
18 He hath redeemed my soul in peace from the battle against me: for there were many about me.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
19 God will hear, and afflict them: he that is seated of old, (Selah) ...because there is no change in them, and they fear not God.
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
20 He hath put forth his hands against such as are at peace with him; he hath profaned his covenant.
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
21 Smooth were the milky [words] of his mouth, but his heart was war; his words were softer than oil, yet are they drawn swords.
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
22 Cast thy burden upon Jehovah, and he will sustain thee: he will never suffer the righteous to be moved.
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
23 And thou, O God, wilt bring them down into the pit of destruction: bloody and deceitful men shall not live out half their days. But as for me, I will confide in thee.
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
