Psalms 38
1 A Psalm of David, to bring to remembrance. Jehovah, rebuke me not in thy wrath; neither chasten me in thy hot displeasure.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For thine arrows stick fast in me, and thy hand cometh down upon me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 There is no soundness in my flesh because of thine indignation; no peace in my bones, because of my sin.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For mine iniquities are gone over my head: as a heavy burden they are too heavy for me.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds stink, they are corrupt, because of my foolishness.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am depressed; I am bowed down beyond measure; I go mourning all the day.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my loins are full of burning, and there is no soundness in my flesh.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am faint and broken beyond measure; I roar by reason of the agitation of my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, all my desire is before thee, and my sighing is not hid from thee.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart throbbeth, my strength hath left me; and the light of mine eyes, it also is no more with me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My lovers and mine associates stand aloof from my stroke; and my kinsmen stand afar off.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 And they that seek after my life lay snares [for me]; and they that seek my hurt speak mischievous things, and meditate deceits all the day long.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But I, as a deaf [man], hear not; and am as a dumb man that openeth not his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Yea, I am as a man that heareth not, and in whose mouth are no reproofs.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 For in thee, Jehovah, do I hope: thou wilt answer, O Lord my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, Let them not rejoice over me! When my foot slipped, they magnified [themselves] against me.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For I am ready to halt, and my pain is continually before me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For I will declare mine iniquity, I am grieved for my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But mine enemies are lively, they are strong; and they that hate me wrongfully are multiplied:
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 And they that render evil for good are adversaries unto me; because I pursue what is good.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Forsake me not, Jehovah; O my God, be not far from me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Make haste to help me, O Lord, my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
