Psalms 22
1 To the chief Musician. Upon Aijeleth-Shahar. A Psalm of David. My God, my God, why hast thou forsaken me? [why art thou] far from my salvation, from the words of my groaning?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 My God, I cry by day, and thou answerest not; and by night, and there is no rest for me:
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 And thou art holy, thou that dwellest amid the praises of Israel.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Our fathers confided in thee: they confided, and thou didst deliver them.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 They cried unto thee, and were delivered; they confided in thee, and were not confounded.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 But I am a worm, and no man; a reproach of men, and the despised of the people.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 All they that see me laugh me to scorn; they shoot out the lip, they shake the head, [saying: ]
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 Commit it to Jehovah — let him rescue him; let him deliver him, because he delighteth in him!
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 But thou art he that took me out of the womb; thou didst make me trust, upon my mother's breasts.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 I was cast upon thee from the womb; thou art my God from my mother's belly.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Be not far from me, for trouble is near; for there is none to help.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Many bulls have encompassed me; Bashan's strong ones have beset me round.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 They gape upon me with their mouth, [as] a ravening and a roaring lion.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 I am poured out like water, and all my bones are out of joint: my heart is become like wax; it is melted in the midst of my bowels.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 My strength is dried up like a potsherd, and my tongue cleaveth to my palate; and thou hast laid me in the dust of death.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 For dogs have encompassed me; an assembly of evil-doers have surrounded me: they pierced my hands and my feet.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 I may count all my bones. They look, they stare upon me;
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 They part my garments among them, and cast lots upon my vesture.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 But thou, Jehovah, be not far [from me]; O my strength, haste thee to help me.
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Deliver my soul from the sword; my only one from the power of the dog;
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Save me from the lion's mouth. Yea, from the horns of the buffaloes hast thou answered me.
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 I will declare thy name unto my brethren, in the midst of the congregation will I praise thee.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 Ye that fear Jehovah, praise him; all ye the seed of Jacob, glorify him; and revere him, all ye the seed of Israel.
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 For he hath not despised nor abhorred the affliction of the afflicted; neither hath he hid his face from him: but when he cried unto him, he heard.
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 My praise is from thee, in the great congregation; I will pay my vows before them that fear him.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 The meek shall eat and be satisfied; they shall praise Jehovah that seek him: your heart shall live for ever.
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 All the ends of the earth shall remember and turn unto Jehovah, and all the families of the nations shall worship before thee:
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 For the kingdom is Jehovah's, and he ruleth among the nations.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 All the fat ones of the earth shall eat and worship; all they that go down to the dust shall bow before him, and he that cannot keep alive his own soul.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 A seed shall serve him; it shall be accounted to the Lord for a generation.
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 They shall come, and shall declare his righteousness unto a people that shall be born, that he hath done [it].
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
