Psalms 18
1 To the chief Musician. [A Psalm] of David, the servant of Jehovah, who spoke to Jehovah the words of this song in the day that Jehovah had delivered him out of the hand of all his enemies and out of the hand of Saul. And he said, I will love thee, O Jehovah, my strength.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Jehovah is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my rock, in whom I will trust; my shield, and the horn of my salvation, my high tower.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 I will call upon Jehovah, who is to be praised: so shall I be saved from mine enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 The bands of death encompassed me, and torrents of Belial made me afraid.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 In my distress I called upon Jehovah, and I cried out to my God; he heard my voice out of his temple, and my cry came before him, into his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Then the earth shook and quaked, and the foundations of the mountains trembled and shook, because he was wroth.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured: coals burned forth from it.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 And he bowed the heavens, and came down; and darkness was under his feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 And he rode upon a cherub and did fly; yea, he flew fast upon the wings of the wind.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 He made darkness his secret place, his tent round about him: darkness of waters, thick clouds of the skies.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 From the brightness before him his thick clouds passed forth: hail and coals of fire.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 And Jehovah thundered in the heavens, and the Most High uttered his voice: hail and coals of fire.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 And he sent his arrows, and scattered [mine enemies]; and he shot forth lightnings, and discomfited them.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 And the beds of the waters were seen, and the foundations of the world were uncovered at thy rebuke, Jehovah, at the blast of the breath of thy nostrils.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 He reached forth from above, he took me, he drew me out of great waters:
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He delivered me from my strong enemy, and from them that hated me; for they were mightier than I.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 They encountered me in the day of my calamity, but Jehovah was my stay.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 And he brought me forth into a large place; he delivered me, because he delighted in me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 Jehovah hath rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 For I have kept the ways of Jehovah, and have not wickedly departed from my God.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 For all his ordinances were before me, and I did not put away his statutes from me;
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 And I was upright with him, and kept myself from mine iniquity.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 And Jehovah hath recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in his sight.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 With the gracious thou dost shew thyself gracious; with the upright man thou dost shew thyself upright;
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 With the pure thou dost shew thyself pure; and with the perverse thou dost shew thyself contrary.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 For it is thou that savest the afflicted people; but the haughty eyes wilt thou bring down.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 For it is thou that makest my lamp to shine: Jehovah my God enlighteneth my darkness.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 For by thee I have run through a troop; and by my God have I leaped over a wall.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 As for God, his way is perfect; the word of Jehovah is tried: he is a shield to all that trust in him.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 For who is God save Jehovah? and who is a rock if not our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 The God who girdeth me with strength, and maketh my way perfect,
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Who maketh my feet like hinds' [feet], and setteth me upon my high places;
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Who teacheth my hands to war, and mine arms bend a bow of brass;
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 And thou didst give me the shield of thy salvation, and thy right hand held me up; and thy condescending gentleness hath made me great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Thou didst enlarge my steps under me, and mine ankles have not wavered.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 I pursued mine enemies, and overtook them; and I turned not again till they were consumed.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 I crushed them, and they were not able to rise: they fell under my feet.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 And thou girdedst me with strength to battle; thou didst subdue under me those that rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 And mine enemies didst thou make to turn their backs unto me, and those that hated me I destroyed.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 They cried, and there was none to save; — unto Jehovah, and he answered them not.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 And I did beat them small as dust before the wind; I did cast them out as the mire of the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Thou hast delivered me from the strivings of the people; thou hast made me the head of the nations: a people I knew not doth serve me.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 At the hearing of the ear, they obey me: strangers come cringing unto me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Strangers have faded away, and they come trembling forth from their close places.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 Jehovah liveth; and blessed be my rock; and exalted be the God of my salvation,
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 The God who hath avenged me, and hath subjected the peoples to me;
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 Who hath delivered me from mine enemies: yea, thou hast lifted me up above them that rose up against me; from the man of violence hast thou delivered me.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Therefore will I give thanks to thee, Jehovah, among the nations, and will sing psalms to thy name.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 [It is he] who giveth great deliverances to his king, and sheweth loving-kindness to his anointed, to David, and to his seed for evermore.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
