Psalms 147
1 Praise ye Jah! for it is good. Sing psalms of our God; for it is pleasant: praise is comely.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 Jehovah doth build up Jerusalem: he gathereth the outcasts of Israel.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 He healeth the broken in heart, and bindeth up their wounds.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 He counteth the number of the stars; he giveth names to them all.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Great is our Lord, and of great power: his understanding is infinite.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 Jehovah lifteth up the meek; he abaseth the wicked to the earth.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Sing unto Jehovah with thanksgiving; sing psalms upon the harp unto our God:
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Who covereth the heavens with clouds, who prepareth rain for the earth, who maketh grass to grow upon the mountains;
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 Who giveth to the cattle their food, to the young ravens which cry.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 He delighteth not in the strength of the horse, he taketh not pleasure in the legs of a man;
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 Jehovah taketh pleasure in those that fear him, in those that hope in his loving-kindness.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Laud Jehovah, O Jerusalem; praise thy God, O Zion.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 For he hath strengthened the bars of thy gates; he hath blessed thy children within thee;
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 He maketh peace in thy borders; he satisfieth thee with the finest of the wheat.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 He sendeth forth his oracles to the earth: his word runneth very swiftly.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 He giveth snow like wool, scattereth the hoar frost like ashes;
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 He casteth forth his ice like morsels: who can stand before his cold?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 He sendeth his word, and melteth them; he causeth his wind to blow — the waters flow.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 He sheweth his word unto Jacob, his statutes and his judgments unto Israel.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 He hath not dealt thus with any nation; and as for [his] judgments, they have not known them. Hallelujah!
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
