Psalms 144
1 [A Psalm] of David. Blessed be Jehovah my rock, who teacheth my hands to war, my fingers to fight;
Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.
2 My mercy and my fortress, my high tower and my deliverer, my shield and he in whom I trust, who subdueth my people under me!
[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.
3 Jehovah, what is man, that thou takest knowledge of him, the son of man, that thou takest thought of him?
Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Man is like to vanity; his days are as a shadow that passeth away.
Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.
5 Jehovah, bow thy heavens, and come down; touch the mountains, that they smoke;
Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.
6 Cast forth lightnings, and scatter them; send forth thine arrows, and discomfit them:
Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 Stretch out thy hands from above; rescue me, and deliver me out of great waters, from the hand of aliens,
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,
8 Whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood.
що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
9 O God, I will sing a new song unto thee; with the ten-stringed lute will I sing psalms unto thee:
Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 Who givest salvation unto kings; who rescuest David thy servant from the hurtful sword.
Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.
11 Rescue me, and deliver me from the hand of aliens, whose mouth speaketh vanity, and their right hand is a right hand of falsehood.
Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
12 That our sons may be as plants grown up in their youth; our daughters as corner-columns, sculptured after the fashion of a palace:
Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;
13 Our granaries full, affording all manner of store; our sheep bringing forth thousands, ten thousands in our pastures;
комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;
14 Our kine laden [with young]; no breaking in and no going forth, and no outcry in our streets.
бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.
15 Blessed the people that is in such a case! Blessed the people whose God is Jehovah!
Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!
