< Psalms 137 >

1 By the rivers of Babylon, there we sat down; yea, we wept when we remembered Zion.
Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали, згадуючи Сіон.
2 We hanged our harps upon the willows in the midst thereof.
На вербах посеред міста ми повісили наші арфи,
3 For there they that carried us away captive required of us a song; and they that made us wail [required] mirth, [saying, ] Sing us [one] of the songs of Zion.
бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні й гнобителі наші [вимагали від нас] радості: «Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»
4 How should we sing a song of Jehovah's upon a foreign soil?
Як можемо ми пісню Господню на землі чужій співати?
5 If I forget thee, Jerusalem, let my right hand forget [its skill];
Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя [рухи свої].
6 If I do not remember thee, let my tongue cleave to my palate: if I prefer not Jerusalem above my chief joy.
Нехай прилипне язик мій до піднебіння, якщо я не пам’ятатиму тебе, якщо я не піднесу Єрусалима як найвищу радість мою.
7 Remember, O Jehovah, against the sons of Edom, the day of Jerusalem; who said, Lay [it] bare, Lay [it] bare, down to its foundation!
Нагадай, Господи, синам Едомовим день [захоплення] Єрусалима, коли вони говорили: «Руйнуйте, руйнуйте його до самих підвалин!»
8 Daughter of Babylon, who art to be laid waste, happy he that rendereth unto thee that which thou hast meted out to us.
Донько Вавилона, приречена на спустошення, блаженний той, хто віддасть тобі за те, що ти накоїла нам!
9 Happy he that taketh and dasheth thy little ones against the rock.
Блаженний той, хто схопить і розіб’є об скелю твоїх немовлят!

< Psalms 137 >